Національний банк України готується до нових викликів для економіки на тлі посилення російських атак по інфраструктурі та підприємствах. Регулятор закликав українські банки переглянути підходи до роботи з бізнесом і максимально підтримати компанії, які опинилися у складному фінансовому становищі через війну. Йдеться не лише про можливу реструктуризацію кредитів, а й про збереження доступу до фінансування для підприємств, від яких залежить стабільність економіки країни.
Про необхідність таких кроків заявив голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, систематичні російські удари по енергетичній, транспортній, складській та портовій інфраструктурі дедалі сильніше впливають на роботу українського бізнесу. Особливо гостро наслідки відчувають підприємства реального сектору економіки, які залежать від експорту своєї продукції та стабільної логістики.
Однією з найбільших проблем сьогодні залишається обмеження морських перевезень. Через складнощі з експортом багато компаній не можуть своєчасно відвантажувати продукцію закордонним партнерам. Готові товари накопичуються на складах, змінюються ринкові ціни, скорочується попит, а виробничі й логістичні ланцюги працюють із перебоями. Усе це призводить до погіршення фінансового стану підприємств і зменшення їхньої ліквідності.
Як наслідок, бізнесу стає дедалі важче виконувати свої кредитні зобов'язання. Компанії стикаються із браком обігових коштів, відкладають інвестиції, скорочують виробництво або змушені переглядати свої фінансові плани. Водночас банки також ризикують отримати збільшення частки проблемних кредитів, якщо не реагуватимуть на зміну економічної ситуації.
Саме тому Національний банк рекомендує фінансовим установам уважніше підходити до оцінки становища кожного позичальника та застосовувати індивідуальні механізми підтримки. Зокрема, банкам пропонується розглядати можливість реструктуризації кредитної заборгованості, зміни графіків погашення або використання інших фінансових інструментів, які дозволять життєздатним підприємствам пережити тимчасові труднощі.
Водночас у НБУ наголошують, що така підтримка не повинна перетворюватися на приховування фінансових проблем компаній. Реструктуризація має застосовуватися лише тоді, коли підприємство дійсно здатне відновити свою діяльність після стабілізації ситуації, а не для маскування неплатоспроможності.
Окрему увагу регулятор рекомендує приділити постійному моніторингу фінансового стану підприємств. Банкам радять враховувати вплив тимчасових логістичних обмежень, зміну ринкової кон'юнктури, коливання цін, втрату виробничих зв'язків та інші фактори, що безпосередньо впливають на здатність бізнесу обслуговувати кредити.
Особливий акцент зроблено на агропромисловому комплексі. Саме аграрний сектор залишається одним із ключових джерел валютних надходжень до країни, тому його стабільна робота має стратегічне значення для економіки. У зв'язку з цим НБУ рекомендує банкам оцінювати фінансовий стан аграрних підприємств із урахуванням повного виробничого циклу, а не робити негативні висновки через тимчасові сезонні або логістичні труднощі.
Крім цього, фінансовим установам рекомендується забезпечити безперервне кредитування аграрного сектору, насамперед для фінансування осінньої посівної кампанії. Саме цей період є визначальним для майбутнього врожаю, а нестача коштів може вплинути не лише на окремі господарства, а й на продовольчу безпеку країни та обсяги експорту.
Ще одним напрямком підтримки має стати розширення доступу аграрних підприємств до фінансування. Для цього пропонується активніше використовувати державні програми підтримки, а також механізми кредитування, які дозволяють приймати готову продукцію як забезпечення за кредитами відповідно до чинного законодавства.
Паралельно Національний банк готує зміни до власної регуляторної політики. Планується розширити спеціальні правила оцінки кредитного ризику, які діють під час воєнного стану. Також регулятор має намір надати банкам більше можливостей враховувати вартість товарів в обороті або продукції, що перебуває у переробці, під час оцінки забезпечення за кредитами аграрних підприємств. Зокрема, розглядається підвищення коефіцієнта ліквідності такої застави, що може зробити кредитування доступнішим для виробників.
За словами Андрія Пишного, підтримка бізнесу не означає відмову від принципів відповідального банківського нагляду. Фінансові установи повинні й надалі об'єктивно оцінювати кредитоспроможність клієнтів, враховувати реальний рівень ризиків і не приховувати проблемні кредити. Запропоновані кроки покликані допомогти насамперед тим підприємствам, які залишаються економічно життєздатними, але тимчасово зіткнулися з наслідками війни.
Необхідність таких рішень пояснюється різким посиленням атак Росії на українську економічну інфраструктуру. Останнім часом під ударами регулярно опиняються логістичні центри, склади, виробничі підприємства, автозаправні комплекси та інші об'єкти, що забезпечують функціонування економіки.
Зокрема, наприкінці липня російські війська завдали удару по відділенню компанії «Нова пошта» у Вінницькій області. Це стало вже щонайменше десятим випадком ураження об'єктів компанії за останній період. Такі атаки не лише завдають матеріальних збитків, а й ускладнюють доставку товарів, порушують логістичні маршрути та створюють додаткові труднощі для тисяч українських підприємств.
Не менш серйозною проблемою залишаються удари по паливній інфраструктурі. За даними міжнародних ЗМІ, за останній час було знищено близько двох сотень автозаправних станцій. Подібні атаки впливають на забезпечення паливом транспорту, аграрної техніки, промисловості та логістичних компаній, що своєю чергою позначається на всій економіці країни.
У цих умовах позиція Національного банку свідчить про прагнення не допустити масштабної фінансової кризи серед підприємств. Збереження доступу до кредитних ресурсів, гнучкі механізми підтримки та адаптація регуляторної політики можуть стати одним із ключових факторів, який дозволить українському бізнесу пройти через черговий складний етап війни, зберегти виробництво, робочі місця та економічну стійкість держави.
