Європа зіткнулася з катастрофічною повінню, яка на початку цього місяця зачепила два мільйони людей і перетворила околиці та міські центри на брудні річки. Щонайменше 24 людини загинули, а деякі вважаються зниклими безвісти.
Згідно з новим аналізом World Weather Attribution, міжнародної групи вчених і метеорологів, які вивчають роль зміни клімату в екстремальних погодних явищах, ця смертельна повінь, відома як шторм Борис, стала вдвічі ймовірнішою через антропогенні зміни клімату.
Під час шторму випало на 7-20% більше опадів, ніж під час аналогічного шторму в доіндустріальному світі, до того, як люди почали спалювати викопне паливо і випускати парникові гази, які підвищили глобальну температуру.
Світ швидко нагрівається: 2023 рік став найтеплішим за всю історію спостережень, а 2024 рік, за даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, може його перевершити. Простіше кажучи, тепліше повітря утримує більше вологи, що сприяє інтенсивнішим і частішим опадам.
Понад півдюжини країн Європи, включаючи Польщу, Чехію, Австрію, Румунію, Угорщину, Німеччину та Словаччину, побачили рекордну кількість опадів у період з 12 по 15 вересня. За ці чотири дні повільна система низького тиску викинула в п'ять разів більше опадів, ніж зазвичай випадає у вересні. Паводкові води призвели до відключення електроенергії та закриття шкіл, заводів і лікарень.
Але це була лише одна з багатьох повеней, які за останні місяці спричинили хаос по всьому світу. Екстремальні опади, що призвели до повеней і зсувів, забрали життя тисяч людей на чотирьох континентах: злива, що спричинила зсув в Індії, який забрав життя понад 230 людей, була на 10 відсотків сильнішою через зміну клімату; повені в Західній і Центральній Африці спричинили загибель понад 1000 людей і зруйнували сотні тисяч домівок.
За даними World Weather Attribution, заходи з адаптації, можливо, допомогли зменшити кількість загиблих в Європі, особливо в порівнянні з інтенсивними регіональними повенями 1997 і 2002 років, коли загинули сотні людей. Континент інвестував у системи прогнозування і раннього попередження, а також у додаткові засоби захисту від повеней, такі як дамби і берегоукріплення, і запровадив такі заходи, як ранній спуск води з водосховищ, щоб спробувати мінімізувати збитки.
Після тиску з боку Організації Об'єднаних Націй 101 країна має протоколи раннього попередження, принаймні на папері, що вдвічі більше, ніж у 2015 році.
Ці ранні попередження призвели до масової евакуації, як, наприклад, цього місяця в польському місті Ниса, коли 44 000 мешканців покинули своє місто після того, як чиновники попередили про можливість прориву дамби з високим рівнем води.
Але, на думку експертів, повені у світі, що потеплішає, будуть тільки посилюватися, що вимагатиме ще більшої адаптації та пом'якшення наслідків. За словами Майї Вальберг, консультанта з питань кліматичних ризиків Кліматичного центру Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Нідерландах, створених до цього часу механізмів недостатньо.
«Ми повинні зробити готовність до повеней і просторове планування головним пріоритетом, - сказала пані Вальберг. «Вкрай важливо переосмислити, як і де ми будуємо, щоб зменшити високу схильність до ризику повеней. Забезпечення майбутнього наших міст вимагає постійної адаптації».
Руйнування, спричинені штормом «Борис», змусили Європейський Союз виділити 10 мільярдів євро (11 мільярдів доларів) на надзвичайні ремонтні роботи після того, як екстремальні опади перекреслили попередні зусилля, спрямовані на пом'якшення найгірших наслідків зміни клімату.
«Оскільки кліматичні зміни прискорюються, ми повинні продовжувати інвестувати в підвищення стійкості систем захисту та реагування наших громад», - сказала пані Вальберг.
