Поки війна в Україні триває вже майже тисячу днів, Європейський Союз ухвалює рішення взяти на себе більше відповідальності за ситуацію, яка сприймається як пряма загроза безпеці його кордонів. ЄС готується підтримати Україну фінансово, навіть якщо це означає, що Сполучені Штати не приєднаються до цього зусилля.
ЄС рідко діє самостійно у міжнародних справах, особливо коли мова йде про великі конфлікти, але цей крок спрямований на те, щоб спонукати інші країни також надати допомогу Україні.
Цього тижня європейські дипломати працювали над пропозицією надати Україні пакет кредитів на суму до 35 мільярдів євро (близько 39 мільярдів доларів).
«Цей кредит напряму надійде до вашого національного бюджету», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн президенту Володимиру Зеленському під час візиту до Києва минулого тижня. «Він забезпечить вам значний і такий необхідний фінансовий простір. Ви самі вирішите, як краще використати ці кошти, що надасть вам максимальну гнучкість для задоволення ваших потреб».
Зеленський планує використати ці кошти на закупівлю зброї, будівництво бомбосховищ та відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури України перед наближенням зими.
Наступ Росії та вибори в США
У той час, як російські війська ведуть наступальні дії на сході, українська армія продовжує утримувати свої позиції, хоча і зі значними труднощами. Тимчасовий моральний підйом принесли повідомлення про контроль над частиною Курської області в Росії, однак війська України значно поступаються за чисельністю та озброєнням.
Політично Зеленський намагається заручитися підтримкою для «плану перемоги», який міг би змусити президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Він намагається переконати президента США Джо Байдена та інших союзників допомогти зміцнити позиції України у будь-яких майбутніх переговорах.
Але на горизонті видніються вибори у США, і опитування прогнозують жорстку боротьбу між колишнім президентом Дональдом Трампом і віцепрезиденткою Камалою Гарріс. Трамп, який неодноразово критикував надання допомоги Україні, у середу заявив, що Зеленський мав зробити поступки Путіну до початку вторгнення в лютому 2022 року.
Більшість із 27 країн-членів ЄС побоюються, що перемога Путіна призведе до великої нестабільності. Російські збройні сили значно виснажені і наразі не здатні розпочати ще одну війну, але перспектива майбутнього захоплення територій в Естонії, Латвії, Литві чи Польщі залишається реалістичною.
Перегляд плану кредитів G7
Кредити ЄС є частиною плану країн «Великої сімки» (G7) щодо використання відсотків, отриманих від заморожених російських активів на суму близько 250 мільярдів доларів, більшість із яких зберігаються в Європі. Ці непередбачені доходи оцінюються в межах від 4,5 до 5,5 мільярда доларів на рік.
Саме ці доходи лежать в основі плану G7. ЄС мав би надати 20 мільярдів доларів, США — 20 мільярдів доларів, а Канада, Японія та Велика Британія разом — 10 мільярдів доларів, що загалом складе 50 мільярдів доларів. Ця схема закінчується наприкінці року, до того як новий президент США вступить на посаду.
Зараз, через розбіжності щодо того, як довго повинно тривати заморожування російських активів, ЄС вирішив діяти самостійно. Його пропозиція кредитів на суму до 39 мільярдів доларів майже повністю покриває частку, яку мали б надати США.
Сполучені Штати хочуть, щоб активи були заблоковані щонайменше на три роки для забезпечення стабільного доходу. Але член ЄС, Угорщина, наполягає, що це слід робити лише на півроку вперед. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан позиціонує себе як миротворець і підтримує занадто тісні стосунки з Путіним, що викликає занепокоєння у його партнерів.
Інші 26 країн ЄС вважають, що потрібно діяти зараз, оскільки час спливає.
Змінюючи підхід до союзу зі США
З наближенням виборів у США європейці побоюються непередбачуваності Трампа. Вони розглядають різні сценарії для захисту себе від такого жорсткого впливу, як, наприклад, підвищення тарифів, яке їхні економіки відчували під час його попереднього президентства. Водночас вони бачать, що демократи останнім часом більше зосереджені на внутрішніх проблемах.
Закон про зниження інфляції, який просуває адміністрація Байдена, викликав обурення європейських лідерів через правила, що надають перевагу американським продуктам. Китай і війна на Близькому Сході наразі є головними зовнішньополітичними пріоритетами як для демократичних, так і для республіканських кандидатів, і зараз США охоплені передвиборчою лихоманкою.
ЄС сподівається, що Гарріс, якщо її оберуть, приєднається до кредитної програми, як і планувалося раніше, і тим самим зменшить фінансовий тягар ЄС. Але це залишається відкритим питанням, і країни ЄС заявляють, що позиція України є занадто хиткою, щоб вагатися.
Політичні затримки у Конгресі США минулого року щодо пакету підтримки на суму 60 мільярдів доларів позбавили українські війська зброї та боєприпасів на місяці, що призвело до «реальних наслідків на полі бою», за словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.
Наступаючи вперед у відповідь на нагальні потреби
Надання Україні військової допомоги є викликом для європейців. Вони не можуть робити це самостійно і не можуть зрівнятися з американськими можливостями у сфері транспорту, логістики та озброєння, незважаючи на досягнутий прогрес у нарощуванні своїх оборонних промисловостей для постачання зброї та боєприпасів.
Проте найбільший торговий блок у світі має економічну силу. ЄС вже надав Україні близько 132 мільярдів доларів з початку повномасштабного вторгнення. Протягом кількох тижнів він, схоже, готовий надати ще десятки мільярдів, хоча діяти самостійно — це не в традиціях ЄС.
«Я не знаю, що робитимуть чи не робитимуть американці з новим президентом», — заявив у вівторок голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель. Але, за його словами, «доки українці хочуть чинити опір, ми повинні їх підтримувати. Інакше ми зробимо історичну помилку».
Адміністрація Байдена оголосила в середу, що Сполучені Штати нададуть Україні великий пакет військової допомоги, включно з касетними боєприпасами, різними ракетами, артилерією та бронетехнікою. Представник США також заявив, що протягом наступних місяців буде надано мільярди доларів додаткової допомоги.
Тим часом обговорення частки ЄС у кредитному пакеті G7 буде на першому місці на порядку денному саміту лідерів блоку в Брюсселі 17-18 жовтня.
Питання полягає в тому, чи зможе ЄС знайти баланс між своїми внутрішніми пріоритетами та необхідністю підтримати Україну в критичний момент. Незважаючи на відсутність американського впливу, європейські країни розуміють, що від їхніх рішень залежить не лише майбутнє України, а й стабільність всього континенту.
Протягом останніх десятиліть Європейський Союз уникав самостійних дій у таких великих міжнародних конфліктах, як війна в Україні. Але тепер, коли невизначеність у США зростає через наближення виборів, ЄС опинився на роздоріжжі: або він бере на себе відповідальність за власну безпеку, або ризикує стати свідком того, як Україна потрапить під контроль Росії.
Цей новий підхід може стати вирішальним моментом для Європейського Союзу, який досі був надто залежним від США у питаннях безпеки. Відповідальність за Україну може стати тестом на здатність ЄС стати справжнім геополітичним гравцем, який здатен самостійно реагувати на загрози у своєму регіоні.
Зрештою, допомога Україні — це не лише про війну чи мир. Це питання ідентичності та ролі ЄС у сучасному світі. І зараз європейські лідери стоять перед вибором, який визначатиме майбутнє їхнього Союзу на десятиліття вперед.
