Прийдешня зима може стати найважчим випробуванням для українців за останні роки через очікуваний дефіцит електроенергії та можливі серйозні перебої в електропостачанні. Відповідно до звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), опублікованого 19 вересня, енергосистема країни зіштовхнеться з новими викликами, зокрема через посилені російські атаки на критичну інфраструктуру. Ця ситуація загрожує значними труднощами для мільйонів людей, особливо в містах, де централізоване опалення є єдиним джерелом тепла.
Згідно з даними МЕА, дефіцит в енергосистемі під час холодів може сягнути до третини від очікуваного попиту. Попит на електроенергію у пікові періоди взимку може досягти 18,5 ГВт, тоді як дефіцит прогнозується на рівні 6 ГВт. Такий показник еквівалентний енергетичним потребам всієї Данії. Навіть з урахуванням відновлення роботи атомних енергоблоків та імпорту електроенергії з ЄС (близько 1,7 ГВт), можливість повного задоволення потреб українців залишається під питанням.
Головні загрози для енергетичної системи
Найбільш вразливою ланкою енергетичної системи залишаються великі міста, зокрема Київ. Близько 98% населення столиці отримує тепло через централізовані системи опалення, що робить місто вкрай залежним від стабільного електропостачання. Три великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) забезпечують основну частину енергопостачання Києва у зимові місяці, тому будь-які збої можуть призвести до значних наслідків. Проблеми в енергосистемі можуть залишити частину міста без опалення, що призведе до погіршення умов життя мільйонів людей.
Крім Києва, особливо високий ризик виникнення серйозних проблем з опаленням мають прифронтові міста, такі як Харків, Запоріжжя, Чернігів, Суми, Миколаїв і частини Донецької області. Ці регіони вже зазнали значних пошкоджень інфраструктури через бойові дії та обстріли. Наприклад, у Харкові ситуація загострилася після руйнування Зміївської ТЕС та Харківської ТЕЦ-5 навесні цього року, що фактично залишило місто без великих генераційних потужностей. Цей факт підсилює ризики того, що місто може залишитися без тепла під час холодної зими.
Стратегії для подолання енергетичної кризи
МЕА пропонує комплекс заходів, які Україна та її союзники можуть вжити для пом’якшення наслідків енергетичної кризи. Зокрема, серед основних рекомендацій агентства:
- Посилення фізичної та кібербезпеки критичної інфраструктури. Російські атаки на енергетичні об’єкти залишаються головною загрозою, тому захист об'єктів має бути пріоритетом.
- Прискорення поставок обладнання та запасних частин. Швидке відновлення пошкоджених об’єктів дозволить мінімізувати час простою електромереж.
- Інвестиції в енергоефективність. Це дозволить зменшити споживання енергії в країні та забезпечити більшу стійкість у періоди пікових навантажень.
- Розширення можливостей імпорту енергії з ЄС. Завдяки наявній енергетичній співпраці з Європою, Україна має можливість покрити частину своїх потреб за рахунок імпорту електроенергії та природного газу.
Однак головною умовою для стабільного проходження зими МЕА називає ефективну протиповітряну оборону (ППО). Якщо Україна зможе ефективно захищати свою інфраструктуру від російських ракетних ударів, це значно знизить ризик перебоїв у постачанні електроенергії та тепла.
Підготовка України до зими
Українські енергетики вже активно готуються до можливих атак та перебоїв у постачанні. За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, енергетична система країни проходить через випробування, але робляться всі можливі кроки для захисту громадян. Водночас прогнозувати точні масштаби відключень наразі неможливо, оскільки все залежить від інтенсивності атак з боку Росії.
Україна вже має досвід проходження попередніх двох зим під час війни, коли завдяки швидкому відновленню пошкодженої інфраструктури та міжнародній допомозі вдалося зберегти функціонування основних енергетичних об'єктів. Проте цей зимовий період може стати найскладнішим, і країна повинна бути готовою до всіх можливих сценаріїв розвитку подій.
На тлі цих викликів міжнародна підтримка залишається вирішальною для України. Від своєчасної допомоги партнерів залежить швидкість відновлення енергетичних об’єктів, а також можливість забезпечення необхідних ресурсів для підтримки енергосистеми.
