Росія вперше за тривалий час публічно звинуватила Сполучені Штати у невиконанні нібито досягнутих домовленостей між президентом РФ Володимир Путін та президентом США Дональд Трамп. Гучні заяви пролунали майже одночасно від кількох високопосадовців Кремля, що може свідчити про скоординовану зміну російської дипломатичної риторики.
Як повідомляє Reuters, протягом останніх днів одразу троє представників російської влади заявили про те, що Вашингтон начебто відмовився виконувати свої зобов'язання, які, за твердженням Москви, були досягнуті під час саміту в Анкориджі на Алясці у серпні минулого року.
Помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що американська сторона не змогла реалізувати свою частину домовленостей. У свою чергу глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров припустив, що саміт міг бути лише тактичним маневром Вашингтона, спрямованим на те, щоб виграти час для переозброєння української армії.
Схожу позицію висловив і заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. Він також заявив про відступ США від фундаментальних домовленостей, хоча при цьому наголосив, що Москва не має наміру повністю згортати двосторонній діалог із Вашингтоном.
Подібні заяви стали несподіванкою, оскільки ще зовсім недавно Кремль демонстрував значно м'якшу риторику щодо Дональда Трампа та його дипломатичних ініціатив. У Москві неодноразово позитивно оцінювали спроби американського президента знайти шляхи припинення війни та говорили про можливість досягнення взаєморозуміння зі США.
Однак останнім часом ситуація почала стрімко змінюватися. На тлі серйозних проблем, з якими стикаються російська армія та економіка, риторика Кремля стала значно жорсткішою.
Одним із факторів такого розвороту стали успішні удари українських безпілотників по об'єктах у глибокому тилу Росії. Останніми місяцями атаки на стратегічну інфраструктуру стали дедалі відчутнішими, а нещодавні удари по московському нафтопереробному заводу вкотре продемонстрували вразливість російської території.
Крім того, під час саміту Група семи президент України Володимир Зеленський заявив західним партнерам, що перебіг війни поступово змінюється на користь Києва. Такі оцінки також могли вплинути на загальний політичний фон і змусити Москву активізувати дипломатичний тиск.
Особливе місце в нинішній інформаційній кампанії Кремля посідає так званий «дух Анкориджа». Російська сторона протягом тривалого часу апелювала до цього поняття, натякаючи на існування певних неформальних домовленостей між Путіним і Трампом.
За даними західних ЗМІ, Москва розраховувала, що Вашингтон підтримає один із ключових російських сценаріїв врегулювання війни – передачу під контроль РФ усієї території Донбасу в обмін на заморожування лінії фронту.
Однак офіційний Вашингтон ніколи не підтверджував існування подібних угод. Ба більше, американська влада неодноразово наголошувала, що будь-які рішення щодо майбутнього України не можуть ухвалюватися без участі Києва.
Попри нові звинувачення на адресу США, Росія продовжує заявляти про нібито готовність до мирних переговорів. У Кремлі наполягають, що основою для можливого діалогу мають стати так звані «стамбульські домовленості» 2022 року.
Володимир Путін також знову згадав про «принципи Стамбула й Анкориджа», поточні «реалії на землі» та вимоги російського Міністерства закордонних справ, які були озвучені у 2024 році.
При цьому російський лідер вкотре повторив тезу про те, що мирний процес нібито був зірваний з вини української сторони. Київ неодноразово відкидав такі звинувачення, наголошуючи, що будь-які переговори можливі лише за умови дотримання міжнародного права та поваги до територіальної цілісності України.
Експерти звертають увагу, що нинішня зміна риторики Кремля може свідчити про розчарування Москви відсутністю бажаних результатів на дипломатичному напрямку та спробу перекласти відповідальність за провал власних очікувань на Сполучені Штати.
Водночас синхронні заяви кількох високопосадовців РФ демонструють, що тема так званих домовленостей в Анкориджі, навіть без офіційного підтвердження їхнього існування, залишається важливим елементом російської зовнішньополітичної риторики та інструментом тиску у майбутніх переговорах.
