Ініціативи вже викликали гучний скандал, адже юристи попереджають про ризик масових зловживань і втрату захисту для позичальників.
В Україні розгортається нова гостра дискусія навколо кредитів, боргів та права людей на житло. Банківські асоціації звернулися до Верховної Ради та Національного банку України з пропозиціями, які можуть кардинально змінити правила стягнення заборгованості. Йдеться не лише про повернення штрафів і спрощення процедури стягнення боргів, а й про можливість фактичного вилучення квартир без повноцінного судового розгляду.
Ініціативи фінансового сектору вже викликали хвилю критики серед юристів та правозахисників. Частина експертів переконана: під виглядом боротьби з недобросовісними боржниками банки намагаються отримати надто широкі повноваження, які можуть серйозно вдарити по звичайних українцях.
За інформацією, оприлюдненою виданням Liga.net, банківські асоціації пропонують частково скасувати діючий воєнний мораторій на конфіскацію заставного житла за іпотечними кредитами. Зараз законодавство суттєво обмежує можливість виселення людей із квартир, придбаних у кредит, а також забороняє примусове стягнення такого майна у багатьох випадках.
Фінансисти ж наполягають: ці обмеження необхідно послабити хоча б у регіонах, які вважаються відносно безпечними. На їхню думку, нинішні правила фактично паралізували ринок іпотечного кредитування та створили ситуацію, коли боржники можуть роками не виконувати своїх зобов’язань без серйозних наслідків.
Президент Асоціація українських банків Андрій Дубас заявив, що сьогодні система нібито карає сумлінних позичальників і водночас заохочує тих, хто ухиляється від виплат.
За словами банкірів, через воєнні обмеження позичальник може тривалий час не сплачувати кредит, а потім повернути лише основну суму без штрафів, пені та додаткових санкцій. У фінансовому секторі вважають, що така практика руйнує кредитну дисципліну та робить банківське кредитування занадто ризикованим.
Саме тому серед пропозицій — повернення штрафних санкцій, зміна правил нарахування відсотків та значне прискорення процедури стягнення заборгованості.
Однією з найбільш суперечливих ініціатив стала пропозиція дозволити стягнення невеликих боргів без повноцінного судового процесу. Наразі навіть для повернення незначної заборгованості банк змушений звертатися до суду. Банківські асоціації ж хочуть, аби у безспірних випадках достатньо було виконавчого напису нотаріуса.
Фактично це означає, що стягнення коштів або запуск процедури вилучення майна може відбуватися значно швидше та без багатомісячного судового розгляду.
Крім того, фінансовий сектор пропонує повернути право третейських судів розглядати спори щодо споживчих кредитів. Ідеться про недержавні органи вирішення конфліктів, які раніше вже використовувалися у кредитних спорах, але викликали чимало скандалів через сумніви у неупередженості.
Банкіри пояснюють свої пропозиції необхідністю розвантажити державну судову систему, яка зараз перевантажена величезною кількістю справ. Також вони наголошують: мова йде лише про безспірні ситуації, де факт боргу нібито очевидний.
У Ощадбанку запевняють, що нові механізми не повинні перетворитися на інструмент тиску на громадян, які постраждали від війни чи втратили житло. Там заявляють про необхідність збереження окремих механізмів захисту для вразливих категорій населення.
Втім, за лаштунками фінансового ринку ці ініціативи вже називають спробою створити фактичну монополію кредиторів. Адвокат Ігор Биков попереджає: запропоновані зміни можуть призвести до ситуації, коли банки отримають можливість максимально швидко вилучати житло та стягувати кошти майже без реального судового контролю.
Юрист звертає увагу, що банки просять дозволити нарахування штрафів та відсотків навіть під час судового оскарження кредитних спорів. На його думку, це створює серйозний ризик зловживань і суттєво послаблює позиції позичальників.
Критики ініціатив також нагадують: велика кількість українців втратила роботу, бізнес або житло через війну. У таких умовах жорстке повернення до довоєнних правил кредитування може стати справжнім ударом для тисяч родин.
Попри це банківський сектор наполягає: без реформ ринок іпотеки фактично залишатиметься заблокованим. Представники асоціацій заявляють, що банки мають достатньо ресурсів для активного кредитування, однак воєнні мораторії та юридичні ризики стримують запуск повноцінної ринкової іпотеки.
У матеріалі також зазначається, що профіцит ліквідності в українській банківській системі вже обчислюється сотнями мільярдів гривень. Тобто гроші для кредитування є, але банки бояться ризиків неповернення.
На цьому тлі дискусія про права боржників і кредиторів стає дедалі гострішою. Частина суспільства підтримує необхідність жорсткішої фінансової дисципліни, інші ж переконані: у нинішніх умовах держава повинна насамперед захищати людей, а не фінансові установи.
Додаткове занепокоєння викликає і нещодавній закон про автоматичне стягнення боргів, який Верховна Рада ухвалила 7 квітня. Згідно з новими правилами, особи, внесені до Єдиного реєстру боржників, можуть зіткнутися з обмеженнями під час продажу або оформлення застави на власне майно.
Юристи попереджають: якщо нові ініціативи банків отримають підтримку парламенту, система стягнення боргів в Україні може стати однією з найжорсткіших за останні роки.
Втім, навіть самі представники фінансового сектору визнають: шанси на ухвалення таких змін у Верховній Раді поки залишаються невисокими. Надто вже резонансною є тема житла під час війни, коли для багатьох українських родин квартира чи будинок стали єдиною опорою в умовах економічної нестабільності.
