Майже половина росіян висловлюються за виведення російських військ з України навіть без досягнення цілей, поставлених президентом Володимиром Путіним на початку повномасштабного вторгнення. Такі результати нового опитування незалежного російського соціологічного центру "Хроніки".
Згідно з опитуванням, проведеним спільно з іншою незалежною соціологічною службою ExtremeScan, 49% росіян виступають за негайне виведення військ та мирні переговори з Україною, навіть якщо цілі війни не будуть досягнуті. Це значне зростання порівняно з 40%, які висловлювали таку ж позицію в січні 2024 року.
Опитування показало, що лише третина (33%) респондентів не підтримує виведення військ за цих умов, що також є зниженням з 39% на початку року. Дослідження проводилося серед 800 осіб у період з 10 по 17 вересня, з допустимою похибкою 3,45%.
Ці результати відображають глибоке розчарування російського населення у війні, яка триває вже понад два з половиною роки і не приносить очікуваних результатів. За словами російського опозиційного політика та співзасновника "Хронік" Олексія Міняйла, останні події, такі як українське вторгнення в Курську область 6 серпня, значно знизили моральний дух серед населення, що раніше підтримувало воєнні дії.
"Чим довше затягується війна, тим менше люди вірять, що вона закінчиться вигідним для них і для Росії чином", — сказав Міняйло в інтерв’ю Newsweek. "Інциденти на зразок вторгнення в Курську область стали шоком для багатьох і знизили кількість тих, хто хоче воювати до досягнення цілей".
Війна і розчарування
Невизначеність цілей так званої "спеціальної військової операції", які Кремль офіційно не сформулював, але які загалом зводяться до послаблення зв'язків України з НАТО, стримування українського націоналізму та розширення територіальних завоювань, викликає все більше запитань серед населення.
Попри офіційну пропаганду, яка намагається підняти бойовий дух, факти свідчать про зворотне. Близько 63% опитаних заявили, що хочуть, аби протягом наступного року було укладено мирний договір з Україною на основі взаємних поступок.
Це опитування, оприлюднене на другу річницю оголошення Путіним часткової мобілізації, яка була сприйнята як невдала, також вказує на зростання небажання серед росіян брати участь у війні. Менше третини (29%) респондентів заявили, що підтримали б нову хвилю мобілізації, що є тривожним сигналом для Кремля, який намагається підтримувати кількість особового складу на передовій.
Зростання спротиву на фоні воєнних невдач
За даними "Хронік", результати опитування відображають дедалі більшу втому та розчарування росіян, які все менше вірять у перемогу. Міняйло підкреслив, що росіяни схильні демонструвати більше підтримки, коли Росія досягає успіху на полі бою, як це було навесні, коли війська Москви просувалися в Донецькій області України. Але після невдач та українських ударів по російських прикордонних регіонах, таких як Курська область, підтримка війни помітно зменшується.
"Українське вторгнення в Курську область було шокуючим для багатьох і знизило кількість тих, хто хоче воювати до досягнення цілей," — зазначив він. Це відображає глибоке занепокоєння населення щодо безпеки, коли війна, яка до цього здавалась віддаленою, починає безпосередньо впливати на їхні життя.
Також дослідження показало, що на прикордонних територіях Росії, таких як Бєлгородська, Брянська та Курська області, коли обстріли українських сил стають реальністю, декларована підтримка війни різко падає. "Переважна більшість тих, хто декларує підтримку, це люди, які ніколи не стикалися з наслідками війни на практиці. Як тільки вони починають відчувати, що війна приходить до них, наприклад, у вигляді економічних проблем чи безпосередніх атак, їхня віра швидко зникає," — пояснив Міняйло.
Сумнівна точність державних опитувань
Державні опитування в Росії завжди викликали сумніви щодо їхньої точності, особливо з урахуванням репресій щодо інакодумства з початку війни. Проте "Хроніки" стверджують, що їхні опитування намагаються враховувати відповіді на серію питань, щоб дати більш точну картину громадської думки.
Хоча офіційні опитування часто показують високу підтримку так званої "спеціальної військової операції", реальність виявляється більш складною. Жорстка цензура і страх перед переслідуваннями за антивоєнну позицію обмежують свободу висловлювань росіян. Тому реальні настрої серед населення можуть значно відрізнятися від офіційної картини.
Крок у невідоме
Попри це, громадська думка в Росії, схоже, повільно змінюється. Все більше людей починають сумніватися у доцільності війни та готові підтримати мирні переговори навіть без виконання первинних цілей Кремля. Чи зможе це вплинути на політику Путіна, поки що залишається невідомим.
Опитування, подібні до цього, свідчать про глибокі внутрішні розбіжності та невизначеність щодо майбутнього країни. Суспільна думка в Росії починає відображати розчарування та втомленість від війни, яка стала для багатьох росіян тягарем і не принесла обіцяної "великої перемоги". В умовах міжнародної ізоляції та внутрішнього тиску Кремль може опинитися перед вибором, який визначить майбутнє не лише війни, а й усієї Росії.
