Президент Російської Федерації Володимир Путін видав указ, згідно з яким у період з 1 жовтня по 31 грудня 2024 року має бути проведений черговий призов на строкову військову службу. Під призов потраплять громадяни віком від 18 до 30 років, які не перебувають у запасі, а кількість новобранців, що планується набрати, становить 133 тисячі осіб.
Цей указ також передбачає звільнення зі служби тих солдатів, матросів, сержантів та старшин, які вже завершили свій термін служби за призовом. Таким чином, одночасно з поповненням армії, здійснюється і її часткове оновлення, що дозволяє залишати у війську лише тих, хто відповідає вимогам і готовий продовжувати службу.
Чисельність армії та нові накази
Цей призов відбувається на тлі нещодавньої ініціативи Путіна щодо збільшення штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації. У серпні 2024 року він підписав указ, який передбачає збільшення армії на 180 тисяч осіб, що доведе її чисельність до 2 мільйонів 389 тисяч. Зокрема, чисельність військовослужбовців за контрактом має зрости до 1,5 мільйонів осіб.
Такий крок є частиною стратегії Кремля щодо збільшення бойових можливостей армії після значних втрат у війні проти України. Згідно з даними західної розвідки, російська армія зазнала значних втрат під час бойових дій, і це змушує уряд активніше залучати нових солдатів. На думку аналітиків, попри великий обсяг мобілізаційних заходів, Росія продовжує стикатися з труднощами у заповненні своїх рядів.
Втрати в Україні та проблеми набору
З початку повномасштабного вторгнення в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року, Росія зіткнулася з величезними втратами як у техніці, так і в живій силі. За даними британської розвідки, загальні втрати російських збройних сил, включаючи вбитих і поранених, можуть сягати до 610 тисяч осіб. Така кількість втрат значно впливає на здатність армії продовжувати активні бойові дії на високому рівні інтенсивності.
Війна в Україні, яка триває вже більше двох років, стала величезним тягарем для Росії, не лише з точки зору військових втрат, а й економічно та політично. Спроби Кремля компенсувати втрати новими наборами солдатів часто зустрічають серйозні проблеми, такі як небажання молодих людей брати участь у бойових діях, соціальне невдоволення та втрати морального духу серед військовослужбовців.
Також існують численні свідчення про те, що багато новобранців стикаються з проблемами недофінансування, недостатнього забезпечення, а також низьким рівнем підготовки перед відправкою на фронт. Натомість досвідчені військовослужбовці, які служили у військах тривалий час, повідомляють про проблеми з логістикою та відсутність належної підтримки з боку командування.
Збільшення російських військ в Україні
Як повідомляє генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних сил України, з весни 2022 року чисельність російських військ на території України значно зросла. Станом на травень 2024 року вона досягла приблизно 510 тисяч військовослужбовців. Така концентрація російських сил свідчить про тривалу підготовку до ескалації бойових дій на окремих напрямках, зокрема на Донбасі та в інших частинах України.
Проте, незважаючи на збільшення чисельності, російські війська стикаються з численними проблемами, такими як зниження рівня бойового духу, відсутність належного оснащення та проблеми із забезпеченням. Війна затягнулася, і це серйозно впливає на здатність Росії підтримувати свою армію у стані постійної бойової готовності.
Наслідки для Росії
Збільшення чисельності армії та продовження мобілізаційних заходів є частиною загальної стратегії Кремля щодо зміцнення своїх позицій на міжнародній арені, а також спробою підтримати військову присутність в Україні. Однак ці кроки можуть призвести до ще більших внутрішніх проблем для Росії.
По-перше, зростання кількості новобранців, яких змушують брати участь у бойових діях проти їх волі, може спричинити зростання соціальної напруги. Російське суспільство, яке на початку війни здебільшого підтримувало політику Кремля, починає все частіше висловлювати невдоволення через втрати та тривалість конфлікту. Війна, яка, за словами Путіна, мала стати "швидкою і переможною", перетворилася на затяжний та виснажливий конфлікт, який негативно впливає на економіку та суспільне життя країни.
По-друге, економічні санкції, введені проти Росії після вторгнення в Україну, також мають значний вплив на здатність країни підтримувати свою армію. Скорочення надходжень від продажу енергоресурсів, відтік іноземних інвестицій та зменшення рівня промислового виробництва ускладнюють фінансування військових операцій. Це може призвести до подальших скорочень у соціальних програмах, що посилить економічний тиск на громадян.
Нарешті, стратегія Росії щодо збільшення військової сили може призвести до загострення конфлікту на міжнародній арені. Військова агресія проти України вже стала причиною ізоляції Росії від багатьох міжнародних організацій та зруйнувала її стосунки з ключовими партнерами. Подальша ескалація військових дій може призвести до нових санкцій та дипломатичних наслідків, які ще більше поглиблять кризу всередині країни.
Висновок
Набір 130 тисяч строковиків, як і попередні мобілізаційні заходи, є частиною стратегії Путіна щодо утримання військової сили Росії на високому рівні у світлі затяжного конфлікту в Україні. Однак цей крок супроводжується численними проблемами як всередині армії, так і в російському суспільстві. Війна триває, і стає все більш очевидним, що ціна її продовження стає надто великою для російського народу.
