Електросамокати стали невід’ємною частиною українських міст: ними користуються для швидких поїздок на роботу, навчання чи у справах. Однак разом із популярністю персонального електротранспорту зростає і кількість конфліктів на вулицях. Пішоходи скаржаться на небезпечну їзду тротуарами, водії — на непередбачувану поведінку самокатників на дорогах, а міська влада фактично залишається без дієвих інструментів, щоб змінити ситуацію.
Причина полягає не лише у поведінці окремих користувачів, а й у відсутності повноцінної законодавчої бази. Як пояснив експерт з адвокації кампанії "За безпечні дороги" Микола Ільчук, українські міста сьогодні не можуть самостійно встановити повноцінні правила для електросамокатів, оскільки відповідні зміни мають спочатку бути ухвалені на рівні держави.
За його словами, міські ради мають обмежені можливості для регулювання використання такого транспорту. Вони не можуть самостійно визначити, хто має право керувати самокатом, з якого віку це дозволено, якою має бути максимальна швидкість чи де саме дозволено рухатися.
"Потрібні законодавчі зміни. Є відповідний зареєстрований законопроєкт 3023, який народні депутати вже майже рік обіцяють розглянути до другого читання", — зазначив Ільчук.
Саме цей документ має стати одним із ключових кроків до врегулювання ситуації. Законопроєкт передбачає, що користувачі персонального легкого електротранспорту, до якого належать електросамокати, будуть офіційно визнані учасниками дорожнього руху. Це означає, що для них можна буде встановити конкретні правила поведінки, аналогічні тим, які вже існують для інших категорій учасників руху.
Наразі електросамокати перебувають у своєрідній правовій "сірій зоні". Люди користуються ними щодня, транспортні компанії активно розвивають сервіси прокату, але чітких норм, які б визначали відповідальність та порядок пересування, досі немає.
Після ухвалення необхідних законодавчих змін місцеві органи влади отримають більше можливостей для впровадження власних правил. Йдеться, зокрема, про визначення місць для паркування електросамокатів, обмеження у певних зонах міста, а також створення умов для безпечнішого співіснування різних учасників руху.
Однак ключові питання залишаються у компетенції держави. Саме Верховна Рада має визначити базові правила, а вже потім Міністерство внутрішніх справ повинно буде адаптувати їх до Правил дорожнього руху.
"Питання щодо віку, швидкості, щодо того, де вони повинні їздити — дорогою, тротуаром чи велодоріжками, — це вже не зовсім питання органів місцевого самоврядування. Це питання все ж спершу Верховної Ради, законодавства, а потім вже Міністерства внутрішніх справ — правила дорожнього руху", — пояснив експерт.
Чому проблема стала гострою
За останні роки електросамокати швидко змінили міський простір. Вони стали альтернативою автомобілям і громадському транспорту на коротких дистанціях, допомагають уникати заторів та дають можливість швидко пересуватися великими містами.
Водночас розвиток цього виду транспорту випередив законодавство. У багатьох країнах світу вже давно визначені правила: де можна їздити, які обмеження швидкості діють, які вимоги висуваються до користувачів. В Україні ж питання залишається неврегульованим, через що кожне місто фактично намагається самостійно реагувати на проблему.
Через це виникають численні суперечки. Частина мешканців вважає електросамокати зручним і сучасним видом транспорту, який необхідно підтримувати. Інші наголошують, що без правил вони можуть становити небезпеку для людей, особливо у місцях із великим потоком пішоходів.
Особливо гостро питання стоїть у центральних районах великих міст, де вузькі тротуари часто не пристосовані для одночасного пересування великої кількості людей і швидкісного електротранспорту. Додатковою проблемою є хаотичне паркування самокатів, коли їх залишають посеред проходів, біля входів у будівлі чи на пішохідних зонах.
Законопроєкти, які мають змінити ситуацію
Перший серйозний крок до врегулювання питання зробили ще у 2020 році, коли Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №3023. Документ мав удосконалити правила безпеки для окремих категорій учасників дорожнього руху — користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів.
Однак остаточне ухвалення законопроєкту затягнулося. За цей час проблема лише посилилася, адже кількість електросамокатів на українських вулицях значно зросла.
Крім того, у липні 2026 року у парламенті зареєстрували ще один документ — законопроєкт №15443, який також стосується регулювання руху легкого персонального електричного транспорту та підвищення безпеки пішоходів.
У ньому пропонується офіційно визначити статус користувачів електросамокатів як учасників дорожнього руху та встановити для них конкретні вимоги. Серед можливих норм — правила пересування, обмеження швидкості, вимоги щодо віку користувачів та визначення зон, де дозволено або заборонено рух.
Чи зміниться ситуація після ухвалення закону
Експерти наголошують: сам закон не стане миттєвим вирішенням усіх проблем. Однак він створить основу, без якої міста не можуть ефективно діяти.
Після появи чітких правил стане зрозуміло, хто і за що відповідає, де можуть пересуватися самокатники, які вимоги до них висуваються та які наслідки будуть за порушення.
Для міст це означатиме появу реальних механізмів впливу. Місцева влада зможе не просто закликати користувачів бути обережнішими, а впроваджувати конкретні рішення — від організації спеціальних зон до контролю за паркуванням.
Поки ж українські міста залишаються заручниками ситуації, коли новий вид транспорту вже активно використовується тисячами людей, але законодавство ще не встигло за змінами у повсякденному житті.
Електросамокати навряд чи зникнуть із міських вулиць — навпаки, їхня популярність, ймовірно, продовжить зростати. Саме тому питання правил і безпеки стає дедалі важливішим. Без зрозумілих норм конфлікти між пішоходами, водіями та користувачами електротранспорту лише накопичуватимуться.
