Станом на сьогодні чисельність населення України залишається однією з найактуальніших і найбільш обговорюваних тем серед науковців, урядовців та громадян. Війна, що триває з 2014 року, масштабне вторгнення Росії у 2022 році та наслідки міграційних процесів суттєво вплинули на демографічну ситуацію в Україні. Зокрема, значна частина населення була змушена залишити країну через бойові дії, що викликає численні дискусії про те, скільки українців фактично проживають на підконтрольних державі територіях.
За даними директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Елли Лібанової, кількість громадян, які залишаються в Україні, може коливатися від 16 до 30 мільйонів. Це велика амплітуда в оцінках, яка вказує на складність визначення точної чисельності населення в умовах війни, коли значна частина громадян мігрувала або опинилася на тимчасово окупованих територіях.
Оцінки чисельності населення
Як зазначає Елла Лібанова, Верховний комісар ООН з питань біженців оцінює кількість українців, які виїхали з країни через війну, на рівні близько 6 мільйонів осіб. Однак, це число може бути неточним, зокрема через дані щодо українських громадян, які перебувають у Росії. Лібанова підкреслює, що важко визначити, скільки саме українців залишаються в Росії, адже частина з них, можливо, вже інтегрувалася в російське суспільство або втратила контакт з українськими офіційними органами.
Важливим джерелом інформації щодо кількості українців за кордоном є дані Євростату. За цими даними, станом на серпень 2024 року, приблизно 4,2 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Ці цифри демонструють значні міграційні потоки, спричинені війною, що створює додаткові виклики для демографічних оцінок.
Минуле і майбутнє: демографічні показники
Дані Міністерства соціальної політики України також надають важливу інформацію про чисельність населення. У 1991 році, на момент проголошення незалежності, в Україні проживало близько 52 мільйонів людей. Однак, за 30 років цей показник значно скоротився. На початок 2024 року населення України, за оцінками міністерства, становить приблизно 35 мільйонів. З них, як вважається, близько 31 мільйона осіб проживають на підконтрольних Україні територіях, тоді як 2,3 мільйона – у тимчасово окупованому Криму, а ще 1,8 мільйона – на інших окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Елла Лібанова також наголошує на важливості демографічних прогнозів. За оцінками експертів Інституту демографії, до 2030 року населення України може скоротитися до 30 мільйонів осіб, якщо не відбудеться кардинальних змін у соціальній політиці та економіці країни. У разі більш сприятливого розвитку подій, чисельність населення може залишитися на рівні 34-35 мільйонів. Однак, експерти залишаються песимістичними щодо повернення українців, які залишили країну через війну. За словами Лібанової, менше половини з них можуть повернутися в Україну навіть після завершення бойових дій.
Прогнози на майбутнє
ООН також висловлює занепокоєння щодо демографічної ситуації в Україні та публікує свої прогнози. Згідно з їхніми даними, до кінця XXI століття населення України може скоротитися до 15,3 мільйона осіб. Це суттєве скорочення порівняно з початковими показниками 1991 року і навіть з теперішнім числом населення. Така тенденція є тривожною і вказує на необхідність розробки нових підходів у демографічній політиці.
Основними факторами, що впливають на зменшення чисельності населення, є низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, а також масштабна еміграція. Війна значно поглибила ці проблеми, змусивши мільйони українців шукати притулку за кордоном, а також знищивши інфраструктуру і економічний потенціал багатьох регіонів.
Висновки
Демографічна ситуація в Україні залишається вкрай складною та непередбачуваною. Хоча точні дані щодо чисельності населення на підконтрольних Україні територіях є важкими для визначення, оцінки науковців і урядовців свідчать про суттєве скорочення кількості громадян, які залишаються в країні. Масштабні міграційні потоки, пов’язані з війною, створюють додаткові виклики для демографічного планування, і Україна стикається з необхідністю розробки нових стратегій для підтримки і стабілізації чисельності населення.
