Купівля власного житла в Україні залишається одним із найскладніших фінансових викликів для громадян. Рівень цін на нерухомість у різних регіонах суттєво відрізняється, як і середні доходи населення, тому термін накопичення на квартиру може коливатися в кілька разів залежно від міста.
Аналітики зазначають, що найдовше збирати кошти на придбання однокімнатної квартири доведеться жителям столиці та частини західних обласних центрів. У Києві та Ужгороді цей показник сягає приблизно дев’яти років, якщо відкладати всю середню заробітну плату.
Трохи менше часу потрібно у Львові та Чернівцях — близько восьми років. До групи міст, де накопичення триває приблизно сім років, входять Одеса, Житомир, Луцьк, Тернопіль, Вінниця та Рівне.
У містах центральної України ситуація дещо краща. У Полтаві, Черкасах та Івано-Франківську для купівлі квартири потрібно орієнтовно шість років за умови повного відкладання доходу. У Кропивницькому, Дніпрі, Чернігові та Хмельницькому цей термін скорочується до п’яти років.
Ще доступнішим житло виглядає у Сумах і Харкові — там на власну квартиру можна накопичити приблизно за чотири роки. У Херсоні та Миколаєві цей показник становить близько трьох років, а найшвидше накопичення можливе у Запоріжжі — приблизно два роки.
Фахівці пояснюють таку різницю поєднанням двох ключових факторів: вартості нерухомості та рівня середніх доходів у регіоні. Чим дорожче житло та нижча купівельна спроможність населення, тим довше триває процес накопичення.
Окремо аналітики виділяють міста з найвищими цінами на нерухомість. До них належать Київ, Ужгород, Львів, Рівне та Чернівці. Саме тут ринок залишається найбільш дорогим і конкурентним.
Натомість найдоступніші ціни на однокімнатні квартири зафіксовані у Харкові, Сумах, Миколаєві, Запоріжжі та Херсоні. У деяких із цих міст середня вартість житла наразі становить менше одного мільйона гривень, що суттєво знижує час накопичення.
Експерти наголошують, що наведені розрахунки є умовними, адже в реальному житті більшість людей не відкладають 100% доходу. Проте такі оцінки дозволяють зрозуміти загальну картину доступності житла в різних регіонах країни та масштаби різниці між ними.
