Президент України Володимир Зеленський на пресконференції під час Саміту Кримської платформи 11 вересня окреслив основні моменти "плану перемоги", який має на меті прискорити завершення війни проти Росії. За словами українського лідера, цей план є всеосяжною стратегією, що включає як військові, так і політичні кроки, спрямовані на максимальне зміцнення України та створення умов, які примусять Росію завершити військові дії. При цьому важливу роль у цьому відіграватиме підтримка міжнародних партнерів, насамперед Сполучених Штатів Америки.
Основні елементи "плану перемоги"
Президент зазначив, що цей план буде реалізований лише за умови активної участі міжнародної спільноти. США залишаються ключовим гравцем у цьому процесі, і саме тому Зеленський планує спочатку обговорити його з президентом США Джо Байденом.
"План перемоги багато в чому залежить від підтримки Сполучених Штатів і наших інших партнерів. Ми розуміємо, що обсяг цієї допомоги має велике значення, тому я саме в такому порядку буду діяти", — сказав Зеленський.
Цей план має кілька основних складових:
- Посилення військової підтримки. Україна розраховує на розширення поставок зброї, а також інших ресурсів, які зміцнять обороноздатність країни. Західна військова допомога вже стала одним із визначальних чинників у протистоянні російській агресії, і її нарощення є критично важливим.
- Політичний тиск на Росію. Крім військових зусиль, план передбачає посилення санкцій проти Росії та активізацію міжнародної дипломатії, яка має ізолювати Росію на міжнародній арені.
- Психологічний вплив. Важливим аспектом плану є створення умов, за яких російське керівництво усвідомить неминучість поразки. За словами Зеленського, цей вплив має психологічний і політичний характер, що сприятиме швидшому прийняттю Росією рішення про завершення війни.
Вплив на Росію
За словами президента, реалізація плану матиме серйозний ефект на Росію. Політичний і психологічний тиск з боку міжнародної спільноти, разом із військовими поразками, послабить позиції Кремля. Зеленський підкреслив, що цей план вже був частково узгоджений із союзниками і має бути повністю презентований до другого Саміту миру, який запланований на кінець цього року. Саме цей саміт може стати визначальним у дипломатичному примушенні Росії до мирних переговорів.
"Цей план обов’язково повинен бути презентований до другого Саміту миру, щоб Росія відчула дипломатичний тиск і розуміла, що завершення війни є неминучим", — додав Зеленський.
Переговори з Росією: чи можливі вони?
Одне з ключових питань, яке хвилює українське суспільство та міжнародну спільноту, — це можливість мирних переговорів із Росією. Однак Зеленський чітко заявив, що на даний момент таких переговорів не планується. Він наголосив, що жодних повноважень на переговори з російською стороною нікому не надавав і надавати не планує.
"Щоб розмовляти з росіянами, хтось повинен мати повноваження. Я особисто такі повноваження нікому не надавав", — заявив президент.
Це свідчить про те, що офіційний Київ наразі не бачить можливості для діалогу з Росією, поки та не змінить своїх агресивних намірів і не припинить військові дії. Також Зеленський зазначив, що йому невідомо про будь-які ініціативи з мирного врегулювання, які б не враховували позицію України. Зокрема, президент прокоментував можливі плани мирного врегулювання з боку німецького канцлера Олафа Шольца, сказавши, що нічого про них не знає.
"Щодо мирного плану Шольца мені нічого не відомо і не може бути ніяких планів без України. І я не впевнений, що такий план навіть існує", — підсумував Зеленський.
Чи можливий мирний саміт за участі Росії?
Канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив думку, що мирний саміт щодо України має відбутися за участі Росії. Однак така ідея викликає серйозні сумніви як в Україні, так і серед її західних партнерів. Українська влада неодноразово підкреслювала, що будь-які переговори з Росією можливі лише після виконання нею ряду умов, включаючи виведення військ із окупованих територій.
Враховуючи жорстку позицію українського керівництва та підтримку міжнародної спільноти, здається, що переговори з Росією можливі лише після її відчутної поразки на полі бою або значних поступок у дипломатичному плані.