Україна могла посилити свою протиповітряну оборону ізраїльською системою «Залізний купол» ще у 2023 році. Відповідну ініціативу активно підтримував покійний американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем, однак реалізувати її так і не вдалося.
Як повідомляє The Washington Post, ключовою перешкодою стало рішення прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який скористався правом вето та заблокував передачу системи Україні.
Чому угода не відбулася
За інформацією видання, причиною стала чинна американсько-ізраїльська угода про спільне виробництво системи «Залізний купол».
Попри те, що батареї були профінансовані Сполученими Штатами, документ передбачає, що остаточне рішення щодо їхнього використання та передачі третім країнам залишається за Ізраїлем.
Саме цим правом, як стверджує The Washington Post, і скористався Беньямін Нетаньягу, заблокувавши передачу систем Україні.
Чого побоювався Ізраїль
Посольство Ізраїлю у США, коментуючи ситуацію журналістам, заявило, що головною причиною такого рішення стали міркування безпеки.
За словами представників дипломатичної місії, в Ізраїлі побоювалися, що технології, використані в системі «Залізний купол», можуть потрапити до Ірану.
Саме цей ризик, за інформацією посольства, став визначальним фактором під час ухвалення рішення щодо відмови від передачі комплексу Україні.
Водночас ізраїльська сторона наголосила, що натомість передала Сполученим Штатам системи протиповітряної оборони Patriot, які згодом були передані Україні.
Дискусії у США тривають
За даними The Washington Post, історія із «Залізним куполом» знову стала актуальною через нову законодавчу ініціативу у США.
Група американських законодавців виступає за розширення угоди про спільне виробництво між США та Ізраїлем.
Пропонується поширити співпрацю не лише на системи протиракетної оборони, а й на інші високотехнологічні напрямки, серед яких:
штучний інтелект;
кібербезпека;
системи спрямованої енергії;
технології захисту від біологічних загроз.
Втім, ця ініціатива вже викликала гострі політичні суперечки.
Частина американських законодавців підтримує розширення співпраці з Ізраїлем, тоді як інші виступають категорично проти, вважаючи, що подібні механізми можуть обмежувати можливості США самостійно розпоряджатися озброєнням, придбаним за кошти американських платників податків.
Критика з боку американських сенаторів
Одним із найгучніших критиків ситуації став сенатор-демократ Кріс Ван Голлен.
За його словами, ізраїльське право вето поставило під сумнів можливість Сполучених Штатів самостійно ухвалювати рішення щодо використання систем, які були профінансовані американським бюджетом.
Він заявив, що комплекси, які планували передати Україні, були розміщені на південному заході США та оплачувалися американськими платниками податків, однак їхню передачу заблокував Ізраїль.
Що відомо про «Залізний купол»
На початку липня стало відомо, що Ізраїль уперше в історії експортував систему протиповітряної оборони «Залізний купол» до іншої країни.
Новим оператором комплексу стали Об'єднані Арабські Емірати. Разом із системою країна отримала запас ракет-перехоплювачів, а також ізраїльських фахівців, які здійснюють технічне обслуговування комплексу.
Раніше генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко зазначав, що «Залізний купол» є високоефективною системою ППО, однак її показники перехоплення становлять приблизно 90%, що є співставним із результативністю сучасної української протиповітряної оборони.
Водночас експерт наголошував, що Ізраїль досяг таких показників на значно меншій території, що суттєво відрізняється від умов, у яких працює українська система ППО.
Таким чином, публікація The Washington Post свідчить, що Україна дійсно розглядалася як потенційний отримувач ізраїльського «Залізного купола», однак реалізації цієї ідеї, за даними видання, завадило рішення ізраїльського керівництва, яке пояснили міркуваннями захисту критично важливих військових технологій.
