Кількість українців, які потрапляють до Єдиного реєстру боржників через несплату комунальних послуг, продовжує збільшуватися. Лише за перші шість місяців 2026 року до реєстру додалося понад 108 тисяч нових виконавчих проваджень. Значна частина цих справ залишається відкритою, а загальна кількість заборгованостей вже наблизилася до 830 тисяч.
Такі дані оприлюднила платформа "Опендатабот", проаналізувавши інформацію з Єдиного реєстру боржників.
Кількість боргів стрімко зростає
За даними аналітиків, станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічується 829,7 тисячі проваджень, пов'язаних із несплатою житлово-комунальних послуг.
Лише за перші шість місяців року до реєстру було внесено 108 тисяч нових виконавчих проваджень. При цьому близько 65% із них залишаються відкритими, що означає, що боржники досі не виконали своїх фінансових зобов'язань.
Водночас майже 62% усіх наявних записів у реєстрі вже мають статус завершених. Проте це не означає, що борги були погашені.
Фахівці "Опендатабот" пояснюють, що виконавче провадження може бути завершене не лише після повної сплати боргу, а й через неможливість його стягнення або з інших юридичних причин. У таких випадках інформація про боржника продовжує залишатися у державному реєстрі.
Примітно, що найстаріші відкриті провадження перебувають у реєстрі вже понад дев'ять років, що свідчить про тривалий характер окремих боргових спорів.
Які області стали лідерами за кількістю боргів
Найбільше нових виконавчих проваджень у 2026 році відкрили в Харківській області. Тут за шість місяців зареєстрували 22 171 нову справу, що становить приблизно 20% від усіх нових боргів за комунальні послуги в Україні.
Друге місце посідає Дніпропетровська область. У регіоні відкрили 19 636 виконавчих проваджень або близько 18% від загальної кількості.
Третю позицію займає Миколаївська область, де зафіксували 12 841 новий випадок відкриття виконавчих проваджень, що становить майже 12% усіх нових боргів.
Експерти зазначають, що така статистика може бути пов'язана не лише з фінансовими труднощами населення, а й з активнішою роботою комунальних підприємств щодо стягнення заборгованостей через суди та виконавчу службу.
За що українці найчастіше не платять
Найбільшу частку нових боргів традиційно формують рахунки за теплопостачання. Саме на них припадає 43% усіх нових виконавчих проваджень, відкритих цього року.
Другу позицію займають борги за водопостачання — 18%.
Далі розташувалися:
житлове обслуговування — 12%;
газопостачання — 11%;
електропостачання — 9%.
Решта припадає на інші види житлово-комунальних послуг.
Фахівці пояснюють, що саме опалення залишається однією з найдорожчих статей витрат для багатьох українських сімей, особливо в умовах економічної нестабільності та високих тарифів.
Хто найчастіше потрапляє до реєстру боржників
Статистика також демонструє, що найбільше нових виконавчих проваджень відкривають щодо громадян середнього та старшого віку.
Найбільшу частку становлять українці віком від 46 до 60 років — 35% усіх нових справ.
Ще близько чверті припадає на людей пенсійного віку.
На третьому місці — громадяни віком від 36 до 45 років, які формують ще 24% нових виконавчих проваджень.
Такий розподіл свідчить про те, що проблема несплати комунальних послуг найбільше зачіпає саме категорії населення, які мають значні щомісячні витрати або обмежені фінансові можливості.
Що означає перебування у Реєстрі боржників
Потрапляння до Єдиного реєстру боржників може створити для громадян низку юридичних і фінансових наслідків. Після відкриття виконавчого провадження державні або приватні виконавці можуть застосовувати передбачені законом заходи примусового стягнення заборгованості, якщо для цього є відповідні підстави.
Експерти рекомендують не ігнорувати повідомлення про відкриття виконавчого провадження, а своєчасно з'ясовувати причини виникнення боргу, перевіряти правильність нарахувань та за можливості врегульовувати питання із постачальниками комунальних послуг.
Водночас ситуація може ускладнитися ще більше. З 1 серпня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила тариф на передачу електроенергії для бізнесу на 25% — до 928,45 грн за 1 МВт·год без ПДВ. Хоча це рішення безпосередньо стосується підприємств, у перспективі воно може вплинути на собівартість товарів і послуг, а також на фінансове навантаження в економіці загалом.
Зростання кількості боргів за комунальні послуги свідчить про те, що проблема платіжної дисципліни залишається однією з найгостріших в Україні. Для багатьох родин своєчасна оплата рахунків стає дедалі складнішим завданням, тоді як комунальні підприємства все активніше використовують судові механізми та виконавчі провадження для стягнення накопичених заборгованостей.
