Національний банк України (НБУ) повідомив, що завдяки змінам у політиці резервування уряд матиме можливість додатково залучити близько 216 мільярдів гривень. Це стало відомо під час брифінгу, де обговорювали рішення Правління НБУ щодо монетарної політики.
Основні зміни, які набудуть чинності з 11 жовтня 2024 року, стосуються підвищення нормативів обов'язкового резервування для банків. Зокрема, НБУ збільшує ці нормативи на 5 відсоткових пунктів. Важливо зазначити, що підвищення не стосується строкових вкладів фізичних осіб у національній валюті, якщо строк таких вкладів перевищує 93 календарні дні. Це означає, що банки повинні резервувати більше коштів, що вплине на їхню ліквідність та змусить переглянути стратегії щодо фінансових операцій.
Крім того, з тієї ж дати Національний банк збільшує до 60% частку обов'язкових резервів, яку банки зможуть покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Це рішення розширює можливості банків для управління власною ліквідністю. Фактично, банки зможуть зменшити обсяг "заморожених" коштів, використовуючи замість них державні облігації, які є більш ліквідними та дохідними інструментами.
Як це вплине на ринок?
Зміни в політиці резервування спрямовані на підтримання стійкості фінансової системи, а також на стимулювання внутрішнього боргового ринку. За словами представників НБУ, ці заходи не створюватимуть ризиків для валютного ринку, а також не впливатимуть негативно на досягнення цільових показників інфляції. Зазначається, що збільшення гнучкості банків в управлінні ліквідністю допоможе уникнути нестачі коштів та водночас стимулюватиме додатковий попит на державні облігації.
Це, у свою чергу, посилить спроможність уряду залучати необхідні обсяги фінансування на внутрішньому ринку, зокрема для покриття дефіциту бюджету та фінансування ключових державних програм. Оскільки уряд часто залежить від внутрішнього боргового ринку, зростання попиту на ОВДП сприятиме зниженню витрат на обслуговування боргу та збільшить фінансову стабільність країни.
Контекст змін
Рішення про збільшення нормативів резервування було ухвалено на тлі прагнення НБУ стабілізувати валютний ринок і водночас стимулювати економіку. Національний банк намагається поєднувати жорсткі монетарні заходи із підтримкою внутрішнього фінансового ринку, аби зберегти довіру до національної валюти та зменшити ризики для фінансової стабільності.
На додаток до змін у політиці резервування, Правління НБУ прийняло рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%. Це рішення спрямоване на підтримання інтересу до заощаджень у національній валюті та стримування попиту на валюту, що має допомогти стабілізувати курс гривні. Водночас з 20 вересня 2024 року НБУ знизив ставки за тримісячними депозитними сертифікатами до 15,5%, а за кредитами рефінансування – до 16%. Максимальний строк надання кредитів рефінансування було обмежено 14 днями. Ці заходи мають збалансувати монетарну політику та забезпечити належний рівень ліквідності банків.
Чого очікувати далі?
За оцінками експертів, зміни в резервній політиці можуть мати довгострокові позитивні наслідки для економіки України. Підвищення попиту на державні облігації дозволить уряду стабільніше фінансувати дефіцит бюджету та уникати ризиків, пов'язаних із залежністю від зовнішніх запозичень. Водночас банки отримають більше можливостей для управління ліквідністю, що дозволить їм краще реагувати на зміни в економічному середовищі.
Однак, деякі експерти застерігають, що посилення нормативів резервування може створити певний тиск на банки, особливо ті, які вже мають проблеми з ліквідністю. Також існують побоювання, що в короткостроковій перспективі це може призвести до зниження обсягів кредитування в економіці. Проте в НБУ впевнені, що ці ризики є мінімальними, оскільки банки отримають достатню гнучкість завдяки можливості використовувати ОВДП для покриття частини резервів.
Загалом, зміни в політиці резервування виглядають як збалансований крок для підтримання стабільності фінансової системи та стимулювання економічного зростання в Україні.
