Україна може втратити паливну інфраструктуру: нова фаза війни проти АЗС
Українська паливна інфраструктура входить у період, коли ризики для її стабільності стають критичними. Йдеться вже не лише про великі нафтопереробні об’єкти чи логістичні вузли — під загрозою опинилася остання ланка забезпечення країни пальним: автозаправні станції.
Засновник групи компаній Prime та паливний експерт Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН заявив, що може початися нова хвиля ударів, спрямована саме на АЗС. За його словами, характер атак змінюється: замість традиційних підходів використовуються дрони з машинним зором, які здатні діяти автономно та не залежать від постійного зв’язку.
Фактично це означає появу більш “розумної” та складнішої для протидії зброї, яка може самостійно розпізнавати цілі.
Чому саме АЗС стали мішенню
Ключова причина, чому автозаправні комплекси опинилися у фокусі атак, полягає в їхній структурі. Більшість сучасних АЗС мають газові модулі або резервуари, які при ураженні спричиняють потужні вибухи.
Як пояснює експерт, достатньо ураження газового блоку, щоб станція була повністю знищена. Це створює ефект “ланцюгової реакції”, коли один точковий удар призводить до повної втрати об’єкта.
Особливу небезпеку становить те, що такі об’єкти розташовані майже в кожному населеному пункті, а отже — є легкодоступними цілями для дронів.
Прифронтові міста під найбільшим ризиком
Найбільш вразливими залишаються прифронтові та прикордонні регіони. Зокрема, експерт звертає увагу на ситуацію в північно-східних областях, де відстань до кордону мінімальна, а щільність АЗС критично важлива для логістики.
У місті Харків відстань до кордону з Росією становить лише кілька десятків кілометрів, що робить його потенційно вразливим до атак дронів. Подібна ситуація вже спостерігається в окремих районах Сумщини, де в населених пунктах, як-от Тростянець, паливна інфраструктура зазнавала серйозних руйнувань.
Льоушкін попереджає, що у разі масштабування таких атак деякі міста можуть зіткнутися з ситуацією, коли працюючих АЗС залишиться критично мало або не буде взагалі.
Дрони з машинним зором: новий рівень загрози
Найбільш тривожним фактором експерт називає використання дронів, оснащених системами машинного бачення. Такі апарати здатні розпізнавати об’єкти на місцевості без підключення до мережі або постійного управління оператором.
Це ускладнює роботу систем радіоелектронної боротьби, які традиційно орієнтовані на придушення сигналів управління.
За словами Льоушкіна, така технологія дозволяє дронам точно визначати цілі на кшталт газових модулів або паливних резервуарів. А саме вони є найбільш уразливою частиною будь-якої автозаправної станції.
Ризики для великих міст: Харків, Дніпро, Запоріжжя
Під загрозою опиняються не лише невеликі населені пункти. Великі промислові центри також можуть зіткнутися з проблемами паливного забезпечення.
У містах Дніпро та Запоріжжя АЗС уже неодноразово ставали цілями атак у попередні періоди. Це створює ризик повторного загострення ситуації, особливо якщо удари стануть системними.
Експерт не виключає сценарію, за якого частина міст може тимчасово втратити значну кількість працюючих заправок, що одразу вплине на транспорт, медичну логістику, роботу бізнесу та критичної інфраструктури.
Чому держава має реагувати негайно
Окрема проблема, на яку звертають увагу фахівці, — відсутність єдиних стандартів захисту АЗС. Наразі власники об’єктів змушені самостійно шукати способи укріплення, але не мають ані чітких інструкцій, ані технічної підтримки.
Серед можливих рішень експерти називають:
маскування газових модулів;
встановлення легких захисних конструкцій;
додаткове перекриття в’їздів і критичних зон;
розосередження паливних резервуарів;
захист бензовозів як ключової ланки постачання.
Втім, ці заходи поки що не впроваджені системно, що створює нерівномірний рівень безпеки по країні.
Чи можливий паливний дефіцит
Найгірший сценарій, про який попереджають експерти, — це не просто локальні перебої, а нова форма паливної кризи. Якщо раніше проблемою були черги на АЗС, то в майбутньому мова може йти про фізичну відсутність заправок у певних регіонах.
У такому випадку транспортні потоки будуть змушені перебудовуватися, а логістика — працювати через значно довші маршрути. Це може вплинути на ціни, доступність товарів і швидкість доставки критичних ресурсів.
Висновок: критичний момент для інфраструктури
Ситуація навколо українських АЗС демонструє новий етап протистояння технологій і інфраструктури. Якщо раніше удари були спрямовані переважно на великі промислові об’єкти, то тепер фокус зміщується на роздрібний рівень, який забезпечує щоденне життя країни.
Експерти наголошують: якщо не буде швидкої адаптації систем захисту, ризик втрати паливної доступності в окремих регіонах стає цілком реальним сценарієм.
