Російська пропагандистська машина знову активізувалася, цього разу поширюючи дезінформацію про нібито узгодження кандидатури начальника Головного управління розвідки (ГУР) Кирила Буданова на посаду президента України. За їхніми словами, це нібито було узгоджено між спецслужбами Заходу, зокрема ЦРУ та британською MI6. Однак, подібні заяви є черговим фейком, що спрямований на дестабілізацію ситуації в Україні та дискредитацію її військово-політичного керівництва.
Що передувало
Останнім часом низка проросійських ЗМІ розповсюдила інформацію, що Кирило Буданов, нинішній керівник української розвідки, готується стати наступним президентом України. Пропагандисти стверджують, що цей "план" нібито був узгоджений західними спецслужбами, зокрема ЦРУ та британською MI6. Як "докази" використовуються вигадані "джерела", заяви зрадника Олега Царьова та фальсифіковані результати опитування, які приписують Київському міжнародному інституту соціології (КМІС).
Проте, ці заяви не мають під собою жодної правдивої основи, а є частиною багаторівневої інформаційної війни, яку веде Росія проти України.
Спростування фейку
Як зазначає Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (SPRAVDI), подібні заяви є не чим іншим, як ще одним російським фейком. Дослідження КМІС, на яке посилаються кремлівські пропагандисти, насправді було опубліковане ще у червні 2024 року і не мало жодного стосунку до політичного рейтингу Кирила Буданова. Це опитування було присвячене п'ятиріччю правління президента Володимира Зеленського і стосувалося винятково оцінки його діяльності та динаміки підтримки політичної партії "Слуга народу".
Це вкотре демонструє, що російські медіа часто користуються викривленою або просто сфальсифікованою інформацією для створення "сенсацій", які мають на меті посіяти сумніви серед українців і дестабілізувати суспільство.
Додатково, варто звернути увагу на джерела, на які спираються ці фейкові новини. Одним із головних "експертів" у таких випадках виступає Олег Царьов — колишній депутат українського парламенту, який з 2014 року проживає на окупованих територіях або в самій Росії. Він давно відомий своєю співпрацею з російськими спецслужбами і регулярним поширенням дезінформації, що вигідна Кремлю.
Що стосується самого Кирила Буданова, то він неодноразово заявляв про відсутність політичних амбіцій та концентрацію на військових і розвідувальних завданнях. Це також підтверджує, що заяви про його "президентські амбіції" є чистою вигадкою.
"Вкид про Буданова – це частина інформаційної спецоперації, спрямованої на дискредитацію військово-політичного керівництва України", - зазначили у SPRAVDI.
Інші фейки про Буданова
Це не перший випадок, коли російська пропаганда намагається використати ім'я Кирила Буданова для створення фейкових новин. Так, наприкінці березня 2024 року кремлівські медіа поширювали інформацію, що Буданов нібито причетний до вибуху в "Крокус Сіті" під Москвою, який стався 22 березня. В рамках цієї дезінформаційної кампанії пропагандисти навіть припустили, що його призначено на посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України замість Олексія Данілова.
Крім цього, раніше кремлівські ЗМІ намагалися поширювати неправдиву інформацію про смерть Буданова, використовуючи для цього логотип одного з українських видань. Такі дії мали на меті не лише створення паніки в українському суспільстві, але й дезорієнтацію військових та іноземних партнерів України.
Ще один подібний випадок стався у червні 2023 року, коли російська пропаганда заявила, що Буданов перебуває в комі після замаху. Ця інформація була швидко спростована німецьким виданням Stern, яке провело власне розслідування і підтвердило, що такі заяви не мають під собою жодних реальних підстав.
Висновок
Російська пропаганда продовжує створювати та поширювати дезінформацію, спрямовану на дискредитацію українських лідерів, зокрема Кирила Буданова. Використання фейкових новин та сфальсифікованих даних є частиною ширшої стратегії, яка має на меті дестабілізувати ситуацію в Україні та підірвати довіру до її військово-політичного керівництва. Проте, як показує практика, більшість таких спроб швидко спростовуються та не досягають своїх цілей, оскільки базуються на вигаданих фактах і викривленій інформації.
