В українському парламенті нині на розгляді два важливі антидискримінаційні законопроєкти: №5488 і №9103. Перший встановлює посилену відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, включаючи сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Другий пропонує введення реєстрованих партнерств, усуваючи дискримінаційні норми щодо ЛГБТ.
Ці законопроєкти обговорювала Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Вона також очолює партію "Слуга Народу". За її словами, обидва законопроєкти є кроком до захисту прав ЛГБТ-спільноти та інтеграції України в європейський правовий простір.
Законопроєкт №5488: посилена відповідальність за злочини на ґрунті ненависті
Законопроєкт №5488 визначає злочини на ґрунті ненависті як такі, що скоюються через нетерпимість до раси, кольору шкіри, релігійних переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного або соціального походження, громадянства, майнового статусу, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності тощо. Цей документ має на меті законодавче закріплення терміну "нетерпимість" та встановлення чіткої відповідальності за такі дії.
За словами Шуляк, цей законопроєкт не лише виконує євроінтеграційні зобов’язання України, але й забезпечує реальний захист уразливих категорій людей від насильства і дискримінації. Він є частиною глобальних зусиль з формування суспільства, де кожна людина може почуватися безпечно, незалежно від своїх особистих характеристик.
Законопроєкт №9103: реєстровані партнерства для всіх
Законопроєкт №9103 пропонує введення реєстрованого партнерства, також відомого як "громадянське", що передбачає добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб, незалежно від їхньої статі. Це нововведення є важливим кроком для забезпечення рівних прав для всіх громадян, включаючи ЛГБТ-спільноту, та усунення дискримінаційних норм у законодавстві.
Шуляк підкреслила, що впровадження цього законопроєкту є показником прогресивності та толерантності суспільства. Вона зазначила, що свобода вибору, різноманітність поглядів та повага до прав кожного є характеристиками розвинених демократичних країн. На противагу цьому, консервативні країни, що прикриваються "традиційними цінностями", часто використовують ці поняття для виправдання репресій та порушень прав людини.
Виклики на шляху до прийняття законів
Проте, незважаючи на підтримку суспільства та європейську перспективу, ухвалення цих законопроєктів стикається з опором. Згідно з соціологічними дослідженнями, 72% українців підтримують такі прогресивні норми щодо ЛГБТ-спільноти. Але Шуляк вважає, що реальна підтримка може бути нижчою, оскільки в суспільстві все ще присутні стереотипи та страхи щодо загрози традиційній родині.
Олена Шуляк розповіла про негативну реакцію на її підтримку законопроєкту №9103 з боку деяких колег по партії, які навіть пропонували їй видалити свій пост на цю тему. Вона також згадала про спротив з боку Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Асоціації християн-юристів, Національної асоціації адвокатів України та кількох вищих навчальних закладів.
Окремо було зазначено про випадок з бойовим медиком Віктором Пилипенком, який є відкритим геєм і мріє виступити в парламенті з промовою про військових ЛГБТ. Це показує, що навіть серед військових, які захищають країну, є представники ЛГБТ-спільноти, які заслуговують на рівні права та повагу.
Підтримка міжнародних партнерів
Прогресивні політики з Європи, зокрема молоді мери міст Італії та лідери радикальних партій, висловили підтримку законопроєктам №9103 та №5488. Шуляк зазначила, що вони готові допомогти у визнанні українських військових ЛГБТ та співпрацювати з МЗС України для вирішення цього питання.
Висновки
Олена Шуляк порівняла спротив прийняттю законопроєктів №9103 і №5488 з труднощами, які виникали під час ухвалення законопроєкту №8329, що посилює відповідальність за насильство проти жінок і домашнє насильство. Хоча тоді також було багато інтриг та закулісних ігор, законопроєкт зрештою був прийнятий.
Наразі перед українським парламентом стоїть завдання прийняти хоча б один з цих важливих законопроєктів у поточному році. Це стане великим кроком на шляху до створення в Україні суспільства, де кожна людина може бути собою, без страху перед дискримінацією чи насильством.
