Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, нині заступник голови Ради безпеки РФ, зробив різку заяву, адресовану адміністрації Дональда Трампа. Він наголосив, що «ризик прямого конфлікту залишається високим», якщо США не переглянуть політику санкцій і тарифів, спрямовану на ослаблення Росії.
Медведєв нагадав, що саме він у 2010 році підписував договір СНО (New START), який обмежує кількість розгорнутих ядерних боєголовок і носіїв у США та РФ. Попри напруженість, Москва готова ще рік дотримуватися умов договору, однак вимагає від Вашингтона «симетричних кроків».
Президент РФ Володимир Путін підтвердив, що Росія зберігатиме самовільні обмеження, передбачені договором, але лише за умови, що США «не зруйнують баланс стримування». За його словами, це єдиний спосіб уникнути нової стратегічної гонки озброєнь у «турбулентний період».
Водночас США та їхні союзники сумніваються в щирості Кремля. Вашингтон раніше звинувачував Москву у порушенні угоди через відмову допускати інспекторів, що стало підставою для фактичного замороження договору у 2023 році.
Заява Медведєва пролунала на тлі нової хвилі напруження у відносинах США та РФ. Напередодні Трамп заявив, що НАТО має право збивати російські літаки, які порушують повітряний простір країн-членів. Це стало реакцією на недавні інциденти в Польщі та Естонії.
У НАТО відповіли жорстко, підкресливши, що «стаття 5 діє беззастережно», і що Альянс використовуватиме всі доступні засоби для захисту від загроз. Таким чином, будь-яка нова провокація РФ може мати непередбачувані наслідки.
На цьому фоні міжнародні спостерігачі попереджають: заява Медведєва не лише демонструє готовність Москви торгуватися умовами стратегічної стабільності, але й натякає на використання ядерного чинника як інструменту тиску.
Переговори про завершення війни в Україні фактично заблоковані. Кремль намагається використати тему ядерної зброї для примусу Заходу знизити санкційний тиск, тоді як Вашингтон і Брюссель наполягають на збереженні обмежень до відновлення територіальної цілісності України.
