Мобілізаційна система України продовжує змінюватися, адаптуючись до умов воєнного часу. Серед останніх нововведень — можливість оформлення відстрочок онлайн, створення нового реєстру для військовослужбовців та поступове зменшення бюрократичного навантаження на громадян. Уряд також анонсував кінець практики примусової мобілізації, яка викликала хвилю критики в суспільстві. Розглянемо детальніше основні зміни.
Відстрочки через додаток "Резерв+": кому і як
З листопада українці можуть оформити відстрочку від мобілізації через онлайн-платформу "Резерв+". На початку ця послуга охоплювала лише студентів, аспірантів, докторантів та осіб з інвалідністю. Наразі функціонал розширено, і батьки з трьома чи більше дітьми також можуть скористатися сервісом. Однак є нюанс: поки дані про багатодітність підтягуються лише з реєстру сімей, де всі діти народжені в одному шлюбі. Тому батьки, чиї діти від різних шлюбів, оформлюють відстрочку через територіальні центри комплектування (ТЦК).
Процес подання заявки через додаток є простим і займає кілька хвилин. Після перевірки інформації електронний військово-обліковий документ оновлюється, відображаючи статус відстрочки. Уже понад 150 тисяч українців скористалися цією послугою.
Нові категорії для відстрочок
Верховна Рада продовжує вдосконалювати законодавство, пов'язане з мобілізацією. Наприклад, законопроект №12104 додає нові категорії осіб, що мають право на звільнення від призову. До них належать:
- Родичі загиблих або зниклих безвісти на війні за особливих обставин. Для підтвердження статусу достатньо подати заяву про зникнення до відповідного реєстру, без судового рішення.
- Цивільні, які пройшли російський полон. Такі особи можуть бути призвані лише за власним бажанням.
Окремо законопроект №11531 розширив перелік родичів, чиї втрати є підставою для звільнення військовослужбовців. До цього списку додали неповнорідних братів і сестер, якщо вони загинули або зникли безвісти на війні.
Ліквідація МСЕК: нова система оцінки здоров’я
Законопроект №12178, що передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), запроваджує нову систему "оцінки повсякденного функціонування особистості". Це має вплинути на порядок встановлення інвалідності та оформлення відстрочок від мобілізації. Замість МСЕК функції оцінки виконуватимуть спеціальні експертні команди при лікарнях.
Зміни запрацюють з 2025 року, якщо законопроект підтримає парламент. Важливо, що нова система передбачає автоматичне подовження терміну інвалідності для тих, хто не зміг вчасно пройти огляд, але не більше ніж на шість місяців.
Military ID і новий реєстр для військових
Військовослужбовці отримають спеціальні електронні документи — Military ID, а всі їхні дані зберігатимуться в новому реєстрі. Законопроект №12066 передбачає створення бази, яка спростить доступ до адміністративних і соціальних послуг через додаток "Армія+".
Реєстр синхронізуватиметься з існуючою системою "Оберіг", де зберігатимуться результати медоглядів, дані про мобілізаційний статус та інші важливі відомості. Впровадження такого цифрового рішення має на меті полегшити бюрократичні процедури для військових та їхніх родин.
Кінець "бусифікації" та новий підхід до мобілізації
Президент Володимир Зеленський анонсував реформу системи мобілізації, що спрямована на поступовий перехід до контрактної армії. Це передбачає створення кращих умов для служби та запуск рекрутингових центрів.
Міністр оборони Рустем Умєров наголосив на необхідності ліквідації проблем, пов’язаних із так званою "бусифікацією" — практикою примусової доставки чоловіків до ТЦК. Нова реформа включає цифровізацію процесів і створення мотиваційних програм для молоді.
Водночас питання мобілізації обмежено придатних чоловіків до 25 років поки залишається неврегульованим. Законопроект №11379-д, який мав це виправити, не був підписаний, що викликало нову хвилю суспільної критики.
Висновки
Мобілізація в Україні переживає трансформацію, спрямовану на покращення умов для військових та зменшення соціального напруження. Впровадження електронних відстрочок, ліквідація застарілих медичних структур, створення сучасних реєстрів та розвиток контрактної служби свідчать про прагнення уряду зробити процеси більш прозорими та ефективними. Проте багато питань, зокрема забезпечення прав окремих категорій громадян, ще потребують остаточного вирішення.
