Від початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року дипломатичні зусилля вийшли на перший план. Центральною фігурою, що відповідає за міжнародні комунікації та переговори на найвищому рівні, став Андрій Єрмак — очільник Офісу президента України. Його роль у забезпеченні підтримки з боку західних союзників є без перебільшення ключовою. Проте останні сигнали з Вашингтона свідчать про зростаюче роздратування щодо його дій та підходів до взаємодії з американською політичною елітою. У матеріалі видання Politico, що вийшов 19 червня, описано цілу низку занепокоєнь представників обох політичних таборів у США щодо постаті Єрмака.
Непорозуміння між Києвом і Вашингтоном
За інформацією Politico, чимало чиновників у США сприймають стиль ведення переговорів Єрмака як занадто жорсткий і недостатньо обізнаний у внутрішній політиці США. Йдеться про півтора десятка джерел — від колишніх посадовців до помічників конгресменів — які описують його як надмірно вимогливого й такого, що іноді не розуміє, як працюють американські політичні процеси. Це спричиняє непорозуміння, що в нинішній геополітичній ситуації може дорого коштувати.
Замість зміцнення стратегічного партнерства, частина американського істеблішменту починає сумніватися у спроможності Єрмака ефективно представляти інтереси України у Вашингтоні. Його часті поїздки, що мали б демонструвати активність та відкритість до діалогу, дедалі частіше завершуються без чітких результатів або навіть із зірваними зустрічами.
Розчарування в обох таборах
Цікаво, що претензії щодо Єрмака висувають як представники адміністрації Трампа, так і чиновники, які працювали у команді Байдена. Якщо демократи намагалися стримати своє роздратування задля збереження єдності, то у таборі республіканців стриманість відсутня. Під час останнього візиту до Вашингтона Єрмак не зміг узгодити низку важливих зустрічей. Зокрема, за повідомленням джерел, йому довелося чекати у Білому домі, після чого зустріч із представницею адміністрації Трампа Сьюзі Вайлз було скасовано.
Ба більше, низка джерел зазначає, що Єрмак прибув до США без чіткого плану і не зміг пояснити мету свого візиту навіть тим, з ким таки відбулися зустрічі. Такі дії викликають запитання: чи розуміє глава Офісу президента, як функціонує американська політична система і як вибудовувати довіру у стосунках із майбутніми потенційними союзниками?
Загроза стратегічному партнерству
Один із найбільших ризиків, пов’язаних із неефективністю дипломатичних дій — це зниження рівня підтримки України з боку США. Нинішній період є критичним: Києву потрібне як політичне, так і матеріальне сприяння з боку Вашингтона. Водночас, на тлі президентської кампанії у США, кожен дипломатичний промах може бути використаний як аргумент для зменшення обсягів допомоги.
Є побоювання, що тривалі суперечки і особистісні конфлікти між Єрмаком та представниками обох американських партій можуть призвести до політичної ізоляції. У контексті збройної агресії проти України, це матиме катастрофічні наслідки.
Особиста комунікація як інструмент впливу
За словами деяких джерел, Єрмак у приватних бесідах називав окремих американських чиновників агентами впливу Росії. Це, безперечно, не сприяє довірі, а навпаки — шкодить репутації Києва у Вашингтоні. Якщо такі висловлювання справді мали місце, то це говорить про глибоку кризу взаєморозуміння.
У таких умовах персоніфіковане лідерство стає не перевагою, а потенційною вразливістю. Замість того, щоб виступати єдиним фронтом, Україна демонструє роздвоєність: з одного боку — офіційні дипломатичні канали, з іншого — особисті емоційні оцінки.
Що далі?
Українське керівництво має серйозно переосмислити підходи до побудови міжнародних зв’язків, особливо з урахуванням майбутніх виборів у США. Питання підтримки України стає елементом внутрішньої американської політики, де навіть невеликі прорахунки можуть змінити загальний настрій Конгресу або Білого дому.
Ключовим завданням має бути не лише зміцнення обороноздатності, а й оновлення дипломатичних стратегій. Для цього слід делегувати функції міжнародного представництва більш підготовленим фахівцям з глибоким розумінням американської політики, культури та способів комунікації. Лише так можна зберегти і посилити позиції України як надійного партнера у світі.
Висновок
Андрій Єрмак залишається важливою фігурою в українській політиці, однак дедалі більше сигналів свідчать про те, що його дипломатичний стиль викликає занепокоєння серед союзників. У ситуації, коли майбутнє країни значною мірою залежить від підтримки США, не можна дозволити собі дипломатичні помилки, які можуть підірвати довіру. Час для змін настав — як у формі, так і в змісті зовнішньої політики України.
