У ніч із суботи на неділю, 31 травня–1 червня 2025 року, на південно-західній ділянці європейської частини Росії сталася низка трагічних інцидентів залізничного транспорту. В районі міста Севська Брянської області обвалився автомобільний шляхопровід, під яким проїжджав пасажирський поїзд. Внаслідок руйнування бетонної конструкції сім вагонів були збиті з рейок, і щонайменше семеро людей загинули. Ще 47 осіб, серед них троє дітей, були госпіталізовані з різними пораненнями, деякі перебувають у важкому стані.
У Брянську губернатор регіону Олександр Богомаз у ранковому зверненні повідомив, що шляхопровід обвалився внаслідок вибуху, однак ця інформація не підтверджена незалежними джерелами. Місцеві служби порятунку констатують, що уламки пролетіли через два вагони, викликавши масштабне задимлення та перекриття залізничної колії. На місце інциденту було негайно направлено аварійні потяги від РЖД (Російських залізниць) та рятувальні бригади, які виявили понівечені корпуси вагонів і надавали допомогу пасажирам. Станом на ранок неділі рятувальники продовжували очищати колію та вивозити автомобільні фрагменти, щоб відновити рух потягів.
За кілька годин, близько третьої ночі, на відстані приблизно 125 кілометрів східніше, у Курській області, обвалився ще один залізничний міст, під яким проходив вантажний поїзд. За інформацією губернатора Курської області Олександра Хінштейна, міст впав без попередження на локомотив і кілька вагонів, але обійшлося без жертв. У результаті інциденту машиніст отримав травми ніг і був доставлений до лікарні. Інші члени екіпажу не постраждали. Вантажний поїзд перевозив паливно-мастильні матеріали та іншу нефункціональну продукцію. Частину цих матеріалів оперативно перемістили на запасну колію, щоб уникнути екологічних загроз у разі витоку.
Обидва райони — Брянська та Курська області — розташовані поблизу кордону з Україною (близько 50–70 кілометрів), тому одразу виникли припущення про можливий зв’язок цих подій із військовими діями. Українська розвідка (Головне управління розвідки Міноборони України) заявила, що 31 травня силами спеціального підрозділу було здійснено підрив військового потяга РФ, який прямував до окупованого Криму через захоплену російськими військами територію Запорізької області. За офіційною інформацією ГУР, підрив викликав сходження з рейок військових цистерн із паливом та військовим обладнанням. Цю заяву наразі неможливо перевірити з незалежних джерел, але російські ЗМІ не спростовували факт аварії, хоча й не називали причини сходження вантажного потяга РЖД.
Прессекретар Кремля повідомив, що президент Володимир Путін був поінформований про обидва інциденти «протягом ночі» і перебуває в курсі ситуації. У свою чергу Слідчий комітет Росії відкрив кримінальне провадження за фактами обвалів інфраструктурних споруд. Окрім перевірки версії з технічною несправністю конструкцій та можливими недоліками при ремонті шляхопроводів, слідчі розглянуть і версію про зовнішнє втручання. Журналісти звертають увагу, що на мостах останнім часом не проводилися масштабні роботи з укріплення опор, хоча ці споруди експлуатувалися понад 50 років.
У медіа-репортажах із місця катастрофи у Брянську рятувальники фіксували вивантаження понівечених вагонів краном і евакуацію постраждалих гелікоптерами до регіональних лікарень. Найбільше клопоту рятувальникам завдало виявлення тіл загиблих пасажирів, адже під завалами було кілька жорстко деформованих вагонів. За офіційними даними, попередньо встановлено, що серед загиблих є двоє пенсіонерів, трирічна дитина та матрос прикордонної служби, який повертався з короткотривалого відрядження.
Курська подія стала приводом для додаткової перевірки безпеки вантажних перевезень у регіоні. Російські залізничники вже пообіцяли збільшити кількість оглядів та інструментальних тестів мостових конструкцій. Планується встановлення датчиків напруги на опори шляхопроводів і проведення капітального ремонту перед початком осінньо-зимового періоду. Ці кроки влади спрямовані на попередження повторення подібних трагедій, оскільки експлуатація старих інфраструктур часто супроводжується підвищеним ризиком аварій.
У суспільстві вже висловлюються побоювання щодо падіння рівня довіри до залізничного транспорту у прикордонних зонах. Експерти підкреслюють, що дороги та мости в Брянській і Курській областях виконують не лише цивільну логістику, а й забезпечують постачання для російських військових формувань, що дислокуються неподалік українського кордону. Тому руйнування таких ключових об’єктів може стати сигналом для військово-стратегічного переформатування напрямів перевезень.
Щоб зменшити подібні інциденти в майбутньому, фахівці з транспортної безпеки пропонують створити єдину державну систему моніторингу технічного стану мостів і шляхопроводів, яка об’єднає дані дорожніх та залізничних служб. Це передбачає встановлення страхових датчиків вібрації та напруги, розроблення алгоритмів для оперативного виявлення критичних змін у конструкціях. Додатково слід удосконалювати нормативи з профілактичних ремонтних робіт, обов’язково враховуючи кліматичні фактори (із сильними морозами взимку та різкими весняними паводками), що прискорюють руйнування бетонних опор.
Слідчі органи Росії також звертають увагу на потенційні порушення у технології зварювання металоконструкцій та використанні несертифікованих матеріалів. Попередній аналіз свідчить, що на місці обвалів фахівці зафіксували тріщини в стінках бетонних балок, які могли виникнути ще під час спорудження мостів у 1960–1970-х роках. Саме тому експерти прогнозують, що Росії доведеться в середньостроковій перспективі закласти до бюджету суттєві кошти для масштабної програми реконструкції транспортної інфраструктури у прикордонній зоні.
На фоні заяв української розвідки про попереджувальні удари по російських військових об’єктах постає питання: чи нинішні обвали мостів мають безпосередній зв’язок із бойовими діями чи є випадковими техногенними катастрофами. Кремль заявив, що версію теракту розглядають як одну з основних, але офіційних доказів цього наразі не оприлюднено. Українська сторона, натомість, відмовляється підтверджувати або спростовувати інформацію щодо ударів по залізничних шляхах на території РФ.
У підсумку, наслідки цих подій мають далекосяжний характер: по-перше, загиблі і постраждалі люди, по-друге, зруйнована сполучна ланка для доставки пасажирів у прикордонні регіони, по-третє, потенційні наслідки для військової логістики обох сторін. У перспективі Росії доведеться не лише відновити мости та відновити рух поїздів, а й розбудувати систему превентивного контролю технічного стану інфраструктури. Якщо цього не зробити, ризик нових жертв в умовах зростаючої напруги на кордоні лише зростатиме.
