Обмеження месенджера, яким щомісяця користуються понад 100 млн росіян, посилюють інтернет-цензуру та просувають державний застосунок MAX під гаслом «технологічного суверенітету».
У вівторок росіяни прокинулися в цифровій тиші. Повідомлення не відправлялися, чати не завантажувалися, відео зависали. Telegram — месенджер, який став для мільйонів джерелом новин і зв’язку, — знову опинився під тиском держави.
Роскомнадзор оголосив про «послідовні обмеження» доступу до Telegram, звинувативши платформу у порушенні законодавства — від захисту персональних даних до боротьби з екстремізмом. Але для користувачів це виглядає як черговий крок до ізоляції.
За офіційними даними, Telegram щомісяця використовують понад 100 мільйонів росіян. За оцінками Mediascope, три чверті населення віком від 13 років заходять у застосунок хоча б раз на місяць, а більше половини — щодня.
За попереднім аналізом редакції «Дейком», обмеження Telegram є не лише технічним рішенням, а частиною ширшої стратегії інтернет-цензури, що посилилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Telegram у Росії — це більше, ніж месенджер. Це платформа для незалежних медіа, військових блогерів, бізнес-комунікацій та приватного спілкування. Саме через Telegram багато росіян отримують альтернативну інформацію про війну в Україні.
Засновник месенджера Павло Дуров заявив, що Кремль прагне змусити громадян перейти на державний застосунок MAX — альтернативу, яку аналітики порівнюють із китайським WeChat, контрольованим державою.
Павло Дуров, засновник Telegram, заявив, що Кремль хоче стежити за комунікаціями росіян та цензурувати їх — Джузеппе Какаче
«Обмеження свободи громадян — це не відповідь», — написав Дуров, який нині проживає в ОАЕ. Він нагадав, що Іран уже намагався заблокувати Telegram, але користувачі продовжили його використовувати через обхідні шляхи.
Російська влада раніше блокувала Telegram у 2018–2020 роках, посилаючись на екстремістський контент. Тепер обмеження ширші: торік заблокували голосові дзвінки в Telegram і WhatsApp, а нині перебої зачепили й повідомлення.
Паралельно Москва посилила тиск на YouTube, Facebook та Instagram, які були обмежені або заблоковані на початку війни. Путін називає це політикою «технологічного суверенітету».
На практиці ж це означає зменшення простору для незалежної інформації. Telegram залишався одним із небагатьох каналів, де ще можна було читати BBC Russian чи інших незалежних журналістів.
Депутат Держдуми Андрій Гурульов заявив, що інформаційна безпека — це поле боротьби між Росією та НАТО. Він визнав, що обмеження незручні, але назвав їх «вимогою часу» і пообіцяв перейти на MAX.
Однак користувачі не поділяють такого оптимізму. Сторінки Роскомнадзору у VK заповнилися обуреними коментарями. «Коли ви заблокуєте весь інтернет, оголосіть дату», — написав один із користувачів.
Деякі порівнювали ситуацію з радянськими часами, коли слухали BBC на короткохвильових радіоприймачах, попри глушіння сигналів. Пости швидко зникали — їх видаляли модератори.
Багато росіян використовують VPN, щоб обходити обмеження. За даними «Левада-Центру», близько третини опитаних у 2025 році заявили, що користуються такими сервісами. Але влада ускладнює доступ і до них.
Обмеження Telegram збігаються з періодичними мобільними блекаутами, які влада пояснює захистом від українських дронів. Інтернет у Росії дедалі більше нагадує фрагментовану мережу з фільтрами й «дірками».
Росія спонукає людей перейти на MAX, державний месенджер — Шаміль Жуматов
Просування MAX виглядає як спроба централізувати цифровий простір. Якщо Telegram — це екосистема з незалежними каналами, то MAX позиціонується як безпечна, контрольована альтернатива.
Аналітики попереджають: перехід на державну платформу може означати посилення нагляду. Контроль над трафіком і персональними даними стає важливим інструментом у час війни.
Для Кремля Telegram — це не лише ризик, а й виклик монополії на інформацію. Платформа стала майданчиком для як провладних, так і критичних голосів, що ускладнює повний контроль.
Обмеження Telegram — це частина довготривалої тенденції. Від 2022 року Росія послідовно звужує цифровий простір, перетворюючи інтернет на керовану інфраструктуру.
Економічні наслідки також відчутні. Бізнес, який використовує Telegram для продажів і підтримки клієнтів, змушений шукати альтернативи. Нестабільність мережі підриває довіру до цифрового середовища.
Міжнародні правозахисні організації розглядають такі кроки як обмеження свободи слова. Утім, Москва наполягає, що діє в межах закону та захищає національну безпеку.
Питання в тому, чи спрацює стратегія примусу. Іранський досвід показує, що повна заміна популярної платформи складна. Користувачі шукають обхідні шляхи, навіть якщо це дорожче й ризикованіше.
Для багатьох росіян Telegram — це вікно у світ. Закривати його — означає посилювати ізоляцію країни в інформаційному сенсі.
Російський інтернет переживає нову фазу трансформації — від відносної відкритості до контрольованої екосистеми. Чи стане MAX домінуючим, чи користувачі збережуть Telegram через VPN, вирішить не лише політика, а й технології.
У цифрову епоху свобода слова вимірюється швидкістю з’єднання і доступністю застосунків. І коли сигнал зникає, зникає й частина простору для вільної думки.
