Після масштабних російських атак на енергосистему Україна у листопаді знову починає імпорт газу з Греції через Трансбалканський газопровід. Мета — забезпечити стабільність теплопостачання та компенсувати втрату понад половини власного видобутку.
Україна готується до найскладнішої зими з початку повномасштабного вторгнення. Через інтенсивні російські удари по газовій та енергетичній інфраструктурі країна втратила близько 55% внутрішнього видобутку, повідомила консалтингова компанія ExPro. Щоб уникнути дефіциту, Київ планує імпортувати додатково до 4 мільярдів кубометрів газу вже з листопада.
Відновлення постачань відбуватиметься через Трансбалканський газопровід, що з’єднує грецькі термінали зрідженого газу з українською газотранспортною системою. Цей маршрут не використовувався у вересні та жовтні, а до того функціонував лише влітку — у липні й серпні.
Згідно з даними ExPro, DEPA Commercial (Греція), D.Trading — дочірня компанія українського енергетичного гіганта ДТЕК, та Axpo Trading (Швейцарія) вже забронювали потужності для транспортування. Щоденний обсяг становитиме приблизно 0,6 мільйона кубометрів.
Україна нині імпортує близько 24 мільйонів кубометрів газу на добу, з яких понад 10 мільйонів надходить з Польщі, ще 10 — з Угорщини, і понад 4 мільйони — зі Словаччини. Відновлення постачання з півдня диверсифікує маршрути і зменшить ризики енергетичного шантажу.
Раніше Трансбалканський маршрут вважався економічно невигідним через високі тарифи на транзит через Грецію, Болгарію, Румунію та Молдову. Однак завдяки рішенню молдовських і румунських операторів знизити тарифи, транспортування з листопада стало знову конкурентним.
Такий крок є частиною стратегії енергетичної стійкості України, яка передбачає створення багаторівневої системи імпорту, сховищ і резервів, аби уникнути критичних перебоїв у разі нових атак.
Росія, за даними уряду, активізувала обстріли енергетичних об’єктів у жовтні — удари припали по газосховищах, компресорних станціях і підземних видобувних комплексах. Це спричинило зниження тиску в системі та необхідність аварійного перерозподілу ресурсів.
Попри все, Україна залишається одним із найбільших транзитерів енергоресурсів у Східній Європі. Відновлення Трансбалканського напрямку також посилює роль нашої ГТС як європейського енергетичного вузла, який з’єднує Балкани з Центральною Європою.
Інвестиційна група D.Trading наголошує, що поставки через Грецію мають не лише економічний, а й політичний сенс. Вони демонструють готовність ЄС підтримувати Україну реальними енергетичними ресурсами, а не лише грошовими грантами.
Енергетичні аналітики прогнозують, що у 2025–2026 роках Трансбалканський маршрут може стати стабільним каналом імпорту до 1 мільярда кубометрів на рік. Цьому сприятиме розвиток LNG-терміналів у Греції та Болгарії та модернізація з’єднань у Молдові.
Важливо, що частину газу, який постачатиметься з Греції, планують закуповувати у вигляді зрідженого природного газу (LNG), який після регазифікації на терміналі Ревітуса подається в трубопровідну систему. Це зменшує залежність від традиційних континентальних маршрутів.
За оцінками ExPro, нові постачання дозволять компенсувати дефіцит, спричинений втратами на сході та півдні України, де російські атаки вивели з ладу частину газовидобувних підприємств. Питання енергетичної стабільності нині стало питанням виживання держави.
Міністерство енергетики зазначає, що уряд активно працює над укладанням міжурядових угод із Грецією, Румунією та Болгарією для довгострокового забезпечення транзиту. Такі домовленості можуть стати фундаментом нового «енергетичного щита Європи».
Символічно, що Греція — колиска демократії — сьогодні допомагає Україні вистояти у війні проти авторитарної Росії, постачаючи не зброю, а тепло. Європейська солідарність у газовій сфері стала реальністю, коли кожен кубометр має стратегічну вагу.
Водночас експерти попереджають: у разі нових атак на енергосистему запаси у підземних сховищах можуть зменшитися швидше, ніж прогнозують. Тому резервні маршрути через Балкани, Польщу й Угорщину будуть критично важливими в грудні–лютому.
Енергетична незалежність України поступово перетворюється з гасла на чітку стратегію. Вона базується на диверсифікації джерел постачання, інтерконекторах із ЄС, модернізації сховищ та підвищенні енергоефективності.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, країна готова пройти зиму без катастрофічних наслідків. «Ми маємо підтримку партнерів, створили стратегічні запаси й відновлюємо втрачені потужності. Головне — зберегти контроль над системою», — зазначив він.
Україна доводить, що навіть під час війни можна розвивати інфраструктуру, шукати нові маршрути та перетворювати виклики на переваги. Відновлення імпорту через Трансбалканський газопровід — це доказ, що енергетична війна не зламає державу, яка вміє адаптуватися і боротися.
