Для сотень тисяч українських родин, які після початку повномасштабної війни опинилися за кордоном, навіть базові державні документи часто перетворювалися на складну бюрократичну процедуру. Особливо це стосувалося дітей, для яких оформлення податкового номера вимагало особистої присутності, паперових заяв та координації між кількома державними структурами.
Тепер цей процес змінюється. Міністерство закордонних справ України вперше запустило повністю дистанційну цифрову послугу для оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків дітям до 18 років, які перебувають за межами країни. Подати заявку можна онлайн через систему “е-Консул” або через українські дипломатичні установи.
Йдеться не лише про чергове спрощення адміністративної процедури. Фактично Україна починає перебудовувати модель взаємодії з власними громадянами за кордоном, поступово переводячи консульські послуги у цифровий формат. Як раніше зазначав “Дейком”, саме консульська інфраструктура залишалася одним із найменш цифровізованих сегментів державного сервісу, попри різке зростання навантаження після 2022 року.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав запуск сервісу першою в історії української консульської служби повністю дистанційною цифровою послугою. У МЗС наголошують, що батьки або законні представники можуть пройти процедуру без необхідності фізично приїжджати в Україну чи відвідувати кілька установ одночасно.
На практиці це рішення закриває проблему, яка для багатьох родин виглядала дрібною лише формально. РНОКПП залишається одним із ключових документів для доступу до державних сервісів. Він потрібен під час оформлення паспортів, нотаріальних дій, реєстрації в державних реєстрах, отримання адміністративних послуг та роботи цифрових систем ідентифікації.
Для дітей, які роками можуть перебувати за межами України, відсутність податкового номера фактично ускладнювала доступ до частини української державної інфраструктури. Особливо це стало помітно після масштабного переходу державних сервісів у цифровий формат. Чим більше функцій переходить у “Дію”, електронні реєстри та онлайн-послуги, тим критичнішим стає питання цифрової ідентифікації громадянина.
Запуск дистанційного оформлення РНОКПП демонструє ще одну тенденцію — держава дедалі активніше адаптує свої сервіси під реальність великої української діаспори воєнного часу. За різними оцінками, мільйони громадян України залишаються за кордоном, і для значної частини з них консульства стали фактично єдиною точкою контакту з українською державою.
Саме тому цифровізація консульських послуг поступово переходить із категорії технічних реформ у сферу стратегічної державної політики. Від швидкості цих змін залежить не лише комфорт громадян, а й здатність України утримувати юридичний та адміністративний зв’язок із мільйонами своїх громадян за межами країни.
У МЗС вже заявили, що планують розширювати сервіс і надалі. У перспективі оформлення РНОКПП за кордоном має стати доступним для всіх громадян України, а не лише для дітей. Це означає подальше перенесення критично важливих державних функцій у цифрове середовище без прив’язки до фізичної присутності людини в країні.
Паралельно держава продовжує розбудову інших цифрових сервісів. У “Дії” останніми місяцями з’явилися нові функції для батьків і дітей, а системи перетину кордону та міжнародних перевезень інтегруються з автоматичними перевірками документів і страхових полісів. Україна поступово формує модель держави, де дедалі більше адміністративних процесів працюють у режимі онлайн.
Для країни, яка переживає війну, масову міграцію та безпрецедентне навантаження на державні інституції, це вже не просто технологічний тренд. Це спроба зберегти керованість системи й водночас не втратити зв’язок із власними громадянами незалежно від того, у якій країні вони перебувають сьогодні.
