Отримання Україною ліцензії на виробництво компонентів для систем протиповітряної оборони Patriot стало однією з найгучніших новин після саміту НАТО. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність Вашингтона надати Києву можливість долучитися до виробництва однієї з найсучасніших систем протиракетної оборони у світі. Проте, як зазначають експерти, шлях від політичної домовленості до появи перших ракет буде значно довшим і складнішим, ніж може здатися на перший погляд.
Аналітики наголошують, що виробництво ракет Patriot належить до найбільш технологічно складних напрямків сучасної оборонної промисловості. Саме тому навіть після отримання ліцензії Україні доведеться пройти тривалий процес створення виробничої бази, освоєння технологій, підготовки персоналу та сертифікації підприємств.
Чому Patriot настільки важливий для України
Комплекси Patriot залишаються одними з небагатьох засобів протиповітряної оборони, здатних ефективно перехоплювати балістичні ракети, зокрема "Іскандер-М", а також аеробалістичні ракети "Кинджал". Саме вони відіграють ключову роль у захисті українських міст та критично важливої інфраструктури від найнебезпечніших повітряних загроз.
Водночас потреба у таких ракетах значно перевищує можливості світового виробництва. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що сьогодні у світі виготовляється приблизно 60–65 ракет-перехоплювачів Patriot на місяць. За нинішніх масштабів ракетних атак цього явно недостатньо для забезпечення всіх потреб України та інших держав, які використовують ці системи.
Саме тому запуск власного виробництва розглядається як стратегічний крок, який у перспективі дозволить скоротити залежність від імпорту, прискорити ремонт комплексів ППО та забезпечити стабільніше постачання необхідних компонентів.
Чому виробництво не запустять найближчим часом
Попри політичну підтримку США, експерти не очікують швидких результатів.
Ракетний аналітик Маркус Шиллер вважає, що Україні знадобиться щонайменше один-два роки, перш ніж з виробничої лінії зійдуть перші ракети або їхні компоненти.
За його словами, створення такого виробництва набагато складніше, ніж здається. Необхідно не лише побудувати виробничі потужності, а й інтегрувати високоточне обладнання, налагодити контроль якості, підготувати висококваліфікованих спеціалістів і пройти численні процедури погодження.
Крім того, очікується, що Україна виготовлятиме лише окремі елементи ракет, наприклад двигуни або механічні вузли, тоді як найбільш складні електронні компоненти, системи наведення та окремі технологічні рішення продовжать надходити зі Сполучених Штатів.
Досвід інших країн показує, що процес буде тривалим
Передача Україні ліцензії стане лише третім випадком в історії, коли США дозволяють організувати виробництво Patriot за межами своєї території.
До цього такі проєкти реалізовували лише Японія та Німеччина.
Показовим є приклад Німеччини, де будівництво нового виробництва компанії MBDA у Баварії стартувало наприкінці 2024 року. При цьому перший випуск ракет запланований лише на 2027 рік. Тобто навіть країні з потужною оборонною промисловістю знадобиться кілька років для запуску повноцінного виробництва.
У Японії цей процес свого часу тривав ще довше — приблизно п'ять років. Значну частину часу займають погодження американських технологій, перевірка виробничих стандартів, сертифікація підприємств, навчання персоналу та створення ланцюгів постачання.
Які ракети може виробляти Україна
Поки що офіційно не повідомляється, про яку саме модифікацію Patriot йдеться.
Фахівці розглядають два основні варіанти.
Перший — ракети PAC-2, які використовують уламково-фугасну бойову частину для ураження повітряних цілей.
Другий — сучасніші ракети PAC-3, що застосовують принцип прямого кінетичного перехоплення. Саме ця модифікація сьогодні є основою американської системи протиракетної оборони та вважається найбільш ефективною проти балістичних ракет.
Для України саме PAC-3 залишаються пріоритетом, адже вони вже неодноразово довели свою ефективність під час перехоплення найскладніших повітряних цілей.
Водночас компанія Lockheed Martin раніше заявляла, що наразі не планує переносити повний цикл виробництва PAC-3 за межі США, тому найімовірніше українські підприємства братимуть участь лише у виробництві окремих компонентів.
Чому ця домовленість має стратегічне значення
Попри всі складнощі та тривалі строки реалізації, експерти називають майбутній проєкт історичним.
Його значення виходить далеко за межі забезпечення України власними ракетами. Насамперед ідеться про створення нових виробничих потужностей, інтеграцію української оборонної промисловості у західні технологічні ланцюги та поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами.
Крім того, запуск нового виробництва може допомогти збільшити загальні темпи випуску ракет Patriot для країн НАТО та інших партнерів. Попит на ці системи продовжує стрімко зростати через погіршення безпекової ситуації у світі, тому розширення виробничих можливостей стає одним із ключових завдань оборонної промисловості.
Хоча перші результати цього проєкту навряд чи з'являться найближчим часом, отримання ліцензії вже зараз відкриває для України нові перспективи. У довгостроковій перспективі це може стати одним із найважливіших кроків у розвитку власного високотехнологічного оборонного виробництва та зміцненні системи протиповітряної оборони країни.
