У рамках програми Alabuga Start у Татарстані Росія пропонує молодим жінкам з Африки та інших регіонів “гарантовану роботу” в індустріальному комплексі Алабуга, де виготовляють Shahed-136, проте незалежні розслідування свідчать про примусову працю, небезпечні умови та загрозу стати легітимною ціллю в конфлікті з Україною.
У сучасних умовах тотальної мобілізації та браку робочих рук Росія активізувала міжнародний рекрутинг для свого оборонного комплексу – зокрема через програму Alabuga Start у Спеціальній економічній зоні Алабуга під Казанню. Офіційно це “work-study” програма для молодих жінок віком від 18 до 22 років із країн Африки, Центральної Азії, Латинської Америки. Рекламні матеріали обіцяють курси російської мови, проживання в гуртожитку за $44 на місяць і зарплату до $860 за місяць. Насправді ж сотні учасниць стикаються з примусовим виконанням військових замовлень, монтажем Shahed-136 та важким режимом праці в умовах секретності.
За даними програми, для вступу потрібно пройти тести з бізнес-симуляції та базової російської, мати довідку про здоров’я й атестат. На презентаціях у Габороне (Ботсвана), Найробі та Буенос-Айресі впливові локальні активісти закликають “зробити крок віри” й обіцяють, що “росіяни – дуже доброзичливі люди”. Проте журналістські розслідування Associated Press і Protokol виявили, що понад 90 % контрактникiв задіяні безпосередньо в збірці безпілотників-камікадзе, що робить їх законною ціллю під час ударів Збройних сил України.
Програма почала роботу восени 2022 року у регіоні Оренбурзької області, а згодом перемістилася до Алабуги – спеціальної економічної зони високих технологій із пріоритетом машинобудування та авіаційних компонентів. За офіційними даними, до 2025 року до Татарстану мали прибути понад 8 500 молодих жінок із 77 країн. Однак реальні умови праці далеко не такі привабливі: прожившиць тримають під постійним наглядом, вимагають працювати з токсичними речовинами без засобів захисту, а вартість харчування й комунальних послуг віднімають із зарплат.
У жовтні 2024 року AP повідомило про факти примусової праці: дівчат змушували збирати крила та двигуни Shahed-136 у цехах безпосередньо під звуки заводських бомбосховищ, а обіцяну зарплату в $860 замінювали реальними виплатами до $400 після вирахування витрат на житло й їжу. Українські атаки на об’єкт у березні–квітні 2025 року довели, що ця територія є стратегічною ціллю в ході війни, і залучення цивільних працівників до військового виробництва створює явну загрозу їхньому життю.
Ініціатори програми категорично заперечують звинувачення: представники Alabuga Start стверджують, що учасниці залучені до обслуговування об’єктів та роботи в сервісній сфері, водночас вся інформація ретельно цензурується. Журналістам відкрито розмовляти з учасницями заборонено, а тих, хто порушував правила конфіденційності, карали штрафами до 2 млн рублів або виключенням із навчання.
У країнах-донах Africa, Latin America, Central Asia, зокрема в Демократичній Республіці Конго, Лесото та Південному Судані, програма рекламується як “справжній шанс уникнути безробіття” – рівень молодіжної безробітністі у цих державах сягає 30–40 %. Але батьки та родичі учасниць не завжди усвідомлюють, що їхні доньки можуть опинитися в мілітаризованому середовищі, де навіть гуманітарні поїздки до магазину під охороною – це небезпечний ризик.
Перш за все, поглиблений аналіз ситуації показує низку ключових загроз і ризиків для молодих працівниць. По-перше, змушувати людей виконувати завдання з виробництва військової техніки підпадає під міжнародні заборони на участь цивільних у воєнних діях та визначається як легітимний військовий об’єкт супротивника. По-друге, відсутність найманих договорів, соціального забезпечення та страхування означає, що в разі травм чи хвороб жінки залишаються без будь-якої правової підтримки. По-третє, мова про ймовірний торг із людьми: прихована логістика вербувальних агентів, підкуп місцевих лідерів громад, можливе перевезення неповнолітніх під виглядом дорослих.
Незалежні дослідники, зокрема Денис Рева з Південноафриканського інституту безпеки, попереджають: «Ці жінки легітимізують діяльність військового комплексу Росії, а значить стають законною ціллю в умовах воєнного конфлікту». Правозахисники наголошують, що необхідно перевіряти автентичність посередників, робити акцент на безпечних трудових стандартах і в жодному разі не залучатися до програм, де відсутня прозора схема оплати праці й трудові гарантії.
У квітні 2025 року Інтерпол у Габороне відкрив розслідування щодо можливої торгівлі людьми в рамках програми Alabuga Start. Поліція Ботсвани розіслала запити до РФ та низки країн-джерел, але поки жодних офіційних обвинувачень не висунуто. Дипломатичний корпус РФ і керівництво Татарстану залишаються офіційно без коментарів, а місцева влада Акцентує «на соціальних перевагах» програми й «стверджує», що Alabuga Start – це «унікальна можливість для розвитку та працевлаштування».
Щоб мінімізувати ризики, фахівці рекомендують потенційним учасницям: звертати увагу на офіційні договори з детальним описом посадових обов’язків, умов праці та страховки; перевіряти відгуки колишніх учасників у незалежних джерелах; радитися з посольствами або міжнародними правозахисними організаціями; зберігати копії всіх документів і контакти консульств. Жодні пластикові флаєри та обіцянки «екскурсій по Казані» не мають заслонити законне право на безпечну працю та повагу до прав людини.
У підсумку, поява програми Alabuga Start – це індикатор того, як Росія намагається залучити дешеву робочу силу за кордоном для посилення воєнної промисловості. Молоді жінки з країн, де дефіцит робочих місць є критичним, ризикують не лише опинитися в умовах експлуатації, а й стати «розмінною монетою» в геополітиці. Перед тим як погоджуватися на «мрію про роботу в Єкономічній зоні», важливо зважити реальні втрати – фізичні, юридичні та етичні – і бути готовими захищати свої права на кожному кроці.
