У Києві можуть уперше за вісім років кардинально переглянути вартість проїзду в громадському транспорті. Міська влада пропонує підняти базовий тариф до 30 гривень за одну поїздку, одночасно запровадивши систему знижок, проїзних і гнучких тарифів залежно від кількості поїздок.
На перший погляд це виглядає як чергове непопулярне рішення про подорожчання. Але за цифрами стоїть значно глибша проблема: транспортна система Києва дедалі важче виживає в умовах війни, інфляції та зростання витрат на утримання інфраструктури.
У КМДА прямо визнають: нинішні тарифи вже давно не відповідають реальній собівартості перевезень. За розрахунками міських підприємств, економічно обґрунтована ціна поїздки у 2026 році становить понад 64 гривні в метро та понад 44 гривні в наземному транспорті. Навіть запропоновані 30 гривень покриватимуть лише частину фактичних витрат.
Останній раз Київ піднімав тарифи ще у 2018 році — задовго до повномасштабної війни, енергетичної кризи та різкого зростання вартості електроенергії, пального й зарплат. За цей час змінилася сама економіка міського транспорту. Комунальні перевізники зіткнулися одразу з кількома ударами: падінням пасажиропотоку, зношеною інфраструктурою та постійним зростанням операційних витрат.
За попереднім аналізом «Дейком», Київ фактично підходить до кінця епохи “соціально дешевого” транспорту. Модель, у якій місто роками штучно утримувало низькі тарифи, дедалі гірше працює в умовах воєнної економіки та хронічного дефіциту бюджету.
При цьому столиця намагається пом’якшити удар через нову систему тарифікації. Чим більше поїздок купує пасажир, тим дешевшою стає кожна з них. Для власників транспортних карток ціна може знижуватися до 25 гривень за поїздку, а для користувачів місячних проїзних — приблизно до 23 гривень.
Фактично Київ переходить до моделі, де регулярний користувач платитиме значно менше за туриста чи випадкового пасажира. Це наближає систему до європейського формату, де громадський транспорт дедалі більше працює за принципом підписки або довгострокового користування.
Водночас навіть із системою знижок нові ціни виглядають болючими для багатьох киян. Особливо на фоні загального подорожчання життя, інфляції та падіння реальних доходів. Поїздка за 30 гривень означає, що щоденні витрати на транспорт для частини містян можуть зрости вдвічі або навіть утричі.
Саме тому влада окремо наголошує на збереженні пільг. Учні й надалі їздитимуть безкоштовно під час навчального року, студенти отримають 50-відсоткову знижку на проїзні, а для туристів запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки на 24, 48 і 72 години.
Окремою новацією стане пересадковий квиток за 60 гривень, який дозволить безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин. Це ще одна ознака переходу до більш складної та гнучкої тарифної системи, де місто намагається стимулювати саме користування громадським транспортом, а не оплату кожної окремої поїздки.
Але головна проблема залишається значно ширшою за самі тарифи. Київський транспорт сьогодні працює в умовах постійного навантаження: повітряні тривоги, перебої з електроенергією, дефіцит кадрів, старіння рухомого складу та скорочення доходів комунальних підприємств. Частина інфраструктури фактично функціонує на межі фінансової стійкості.
На цьому фоні підвищення тарифів виглядає не стільки політичним вибором, скільки спробою уникнути ще глибшої деградації системи. Без додаткових доходів місто ризикує отримати погіршення сервісу, скорочення маршрутів і подальше старіння транспорту.
Втім, для багатьох киян нові тарифи стануть психологічним рубежем. Вартість проїзду у 30 гривень остаточно закріплює іншу реальність: життя великого українського міста під час затяжної війни стає значно дорожчим навіть у тих сферах, які роками залишалися соціально захищеними.
