Бажання нового політичного покоління
Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року, свідчать про глибокі зміни у політичних настроях українців. Так, 45% респондентів заявили, що не хотіли б бачити у політиці після завершення війни Володимира Зеленського та Петра Порошенка. Цей показник свідчить про значну втому суспільства від традиційних політичних фігур та відкриття простору для нових лідерів.
Ще 46% опитаних займають «поляризаційний» підхід: вони готові підтримувати одного політика, але не бажають бачити іншого. При цьому значно більше респондентів готові залишити Зеленського, а не Порошенка – 32% проти 14%. Лише 9% опитаних висловили бажання бачити обох політиків у майбутній політичній діяльності.
Такі результати свідчать про складну динаміку суспільної довіри та очікувань. Українці не тільки оцінюють минулий політичний досвід лідерів, а й формують запит на зміни, що відображає прагнення до оновлення політичного класу та появи нових облич у керівництві держави.
Соціологи КМІС також зауважують, що прагнення до нових лідерів не означає автоматичної підтримки парламентської опозиції чи конкретних партій. Це радше загальна тенденція до оновлення політичної сцени та створення умов для більш сучасного і прозорого управління державою.
Очевидно, що українці готові відходити від традиційних поляризацій та шукати нові механізми участі у політичному житті, що включають не лише вибори, а й контроль, участь у громадських ініціативах та формування громадянських структур.
Питання кримінального переслідування та вихід із політики
Ще однією важливою темою опитування стало ставлення українців до можливого кримінального переслідування колишніх президентів. 32% респондентів висловили бажання переслідування або Зеленського, або Порошенка, або обох. Водночас, лише 5% вважають за необхідне переслідувати обох одночасно. Більшість же – 68% – не підтримують ідею кримінальних заходів проти будь-кого з них.
Це демонструє прагнення українців до цивілізованого політичного процесу, де відхід із влади не обов’язково пов’язаний із покаранням чи публічними скандалами. Соціологи наголошують, що суспільство більше схильне до ідеї, що політики можуть завершити свою кар’єру та продовжити діяльність у благодійних, міжнародних або сімейних сферах.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підкреслив, що м’яке уявлення українців про вихід політичних лідерів з публічного життя є ознакою цивілізованого підходу. Це створює умови для поступової трансформації політичного класу без соціальної напруги, сприяючи формуванню європейської демократичної практики.
Цей показник відображає високий рівень політичної зрілості українців: вони готові відпускати політичних лідерів, не вдаючись до радикальних або насильницьких методів контролю. Водночас він ставить перед політичними структурами завдання створити нові механізми лідерства та громадського впливу.
Довіра до політичних лідерів та очікування суспільства
Опитування також досліджувало рівень довіри до президента Зеленського та його можливу роль після завершення війни. Результати показують, що більшість українців хочуть бачити його та Порошенка поза активною політикою. Цей запит на нове покоління лідерів відображає не лише втому від старих політичних конфліктів, а й бажання більш ефективного управління у постконфліктний період.
Методологія опитування була надійною: телефонні інтерв’ю проводилися на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах. Опитано 1008 респондентів віком від 18 років. Статистична похибка не перевищувала 4,1% для показників близьких до 50%, що гарантує високу достовірність результатів.
Такі дані дозволяють говорити про чітку тенденцію: українське суспільство шукає нові обличчя у політиці, бажає оновлення державних інститутів та формування сучасних моделей управління, що враховують уроки війни та потребу у стабільності.
Незважаючи на історичну значимість Зеленського та Порошенка, українці готові відпустити цих лідерів, створюючи простір для нових ідей, нових підходів до управління та сучасної політичної культури.
Висновки та перспективи
Результати опитування КМІС свідчать про значні зміни у суспільній свідомості та політичних очікуваннях українців. 45% не бачать у політиці старих лідерів після завершення війни, а більшість інших прагне оновлення, при цьому не вимагаючи радикальних кроків чи переслідування.
Це створює потенціал для нових політичних проектів, більш демократичних процесів та розвитку громадянського суспільства. Прагнення до цивілізованого виходу лідерів з політики, а також висока політична культура респондентів є важливим ресурсом для формування стабільної та прозорої політичної системи.
Українське суспільство демонструє готовність до змін, водночас зберігаючи високі стандарти демократичного підходу та етичної оцінки політичних діячів. Це відкриває шлях для появи нового покоління лідерів, які зможуть реалізувати сучасні політичні практики та забезпечити сталий розвиток країни.
