Український споживчий ринок знову опинився перед черговим викликом: базовий продукт щоденного вжитку — хліб — у найближчі місяці відчутно подорожчає. За прогнозами фахівців, зростання може сягнути 5–6% уже протягом наступних двох-трьох місяців, і це лише проміжний етап більш тривалої тенденції, яка триває останній рік.
Про це в ефірі День.LIVE розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, ситуація на ринку продовольства загалом залишається контрольованою — дефіциту основних продуктів не очікується, адже аграрії навіть розширили посівні площі під окремі культури. Однак ключова проблема сьогодні полягає не у виробництві зерна, а в тому, що відбувається після збору врожаю: логістика, енергетичні витрати, зберігання та кадрове забезпечення.
Саме ці фактори поступово «розганяють» ціну кінцевого продукту на полицях магазинів. Хліб, який традиційно вважається соціально значущим товаром, зростає в ціні майже щомісяця — приблизно на 1,5–2%. Це непомітне для окремого тижня, але відчутне в масштабі кількох місяців накопичення, яке й формує загальний тренд подорожчання.
Окрему увагу експертів зараз привертає фактор кадрового забезпечення підприємств. Нові підходи до бронювання працівників та вимоги до рівня заробітної плати на критично важливих виробництвах створюють додатковий фінансовий тиск на бізнес. За словами Дениса Марчука, орієнтир у 26 тисяч гривень заробітної плати для працівників відповідних категорій автоматично підвищує собівартість продукції. Для хлібопекарської галузі, де маржа традиційно невисока, це означає неминуче перенесення витрат у кінцеву ціну.
У результаті формується ланцюгова реакція: дорожчає виробництво — зростає відпускна ціна — підвищується роздрібна вартість. І хоча це підвищення не виглядає різким у відсотках, саме базові продукти харчування найбільш чутливі для населення, адже займають значну частку щоденних витрат.
Прогнози на літо вказують, що хліб у найближчі 2–3 місяці може додати у вартості ще 5–6%. Паралельно можливе зростання цін і на крупи — експерти називають діапазон 5–8% до початку нового врожаю. Саме врожайний період традиційно стабілізує ринок, але до його настання споживачі можуть відчути додатковий тиск на бюджет.
Водночас ситуація з іншими продуктами виглядає дещо спокійнішою. Завдяки сезонності на ринку спостерігається навіть тимчасове здешевлення окремих категорій. Молочна продукція наразі утримує стабільні позиції без суттєвих коливань, а яйця подешевшали через збільшення пропозиції з приватних господарств. Це створює ефект часткової компенсації витрат домогосподарств, але він не перекриває загальної тенденції зростання цін на ключові продукти.
Окремо варто звернути увагу на овочевий сегмент. У літній період традиційно спостерігається зниження вартості ранніх овочів, і цього року ця тенденція також зберігається. Молода картопля, борщовий набір та тепличні томати поступово дешевшають через зменшення витрат на енергію у виробників. Однак це тимчасове полегшення для споживачів, адже вже восени ситуація може змінитися.
Фахівці попереджають: коли продукцію почнуть закладати на зберігання, витрати підприємств знову зростуть — передусім через електроенергію та логістику. Це може стати новим поштовхом для підвищення цін у холодний сезон.
Таким чином, ринок продовольства в Україні входить у період поступових, але системних змін. Якщо зараз споживачі ще відчувають сезонне полегшення у вартості частини продуктів, то базові категорії, зокрема хліб і крупи, демонструють стійку тенденцію до подорожчання.
Економісти також звертають увагу на загальний інфляційний фон, який може посилитися восени. Це означає, що літні цінові коливання — лише пролог до більш складного періоду, коли ринок традиційно стає менш стабільним.
У підсумку українцям варто готуватися до того, що звичний кошик продуктів поступово змінюватиме свою вартість. І хоча різкого стрибка не прогнозується, повільне та впевнене зростання цін на базові товари вже стало новою реальністю, до якої доведеться адаптуватися.
