Мирний план США, спрямований на припинення повномасштабної війни та створення політичної основи для довготривалої безпеки України, зазнав суттєвих коригувань. Зі структури документа зник пункт щодо використання ста мільярдів заморожених активів держави, що проводить агресію проти України. Це рішення посилило дискусії в Європейському Союзі, де попередня редакція плану викликала неоднозначні оцінки. Американська сторона, проводячи консультації з партнерами, прагне зберегти баланс між інтересами Києва, власною стратегічною логікою та міжнародними очікуваннями. Вилучення згаданого положення стало одним із найяскравіших сигналів готовності Вашингтона адаптувати документ до реалій, що швидко змінюються.
Європейські чиновники, які уважно стежать за процесом формування мирної концепції, висловили обережний оптимізм. Вони вважають, що відмова від ідеї передати США доступ до прибутків від заморожених активів може знизити напругу всередині ЄС, де позиції щодо цього питання були суттєво розділеними. Попередній пункт передбачав створення інвестиційного інструменту за участю Сполучених Штатів і країни-агресора, що спричиняло занепокоєння серед європейських лідерів. Вони побоювалися, що така конструкція могла б створити неприйнятні стимули для подальшої економічної вигоди держави, яка розв’язала війну проти України. Реакція вищих посадовців у ключових столицях свідчила про гостроту питання та його політичну чутливість.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц був серед тих, хто відкрито висловлював невдоволення початковою версією положення щодо заморожених активів. Він наголошував, що створення нового інвестиційного механізму за участю США і відповідної держави могло б призвести до парадоксальної ситуації, коли винуватець війни отримує економічну вигоду. Його позиція відображала ширшу занепокоєність європейських партнерів, які прагнуть забезпечити справедливість у подальших політичних і фінансових домовленостях. Коментарі Мерца стали одним із факторів, що вплинули на перегляд американського документа. Публічні дискусії, які спалахнули після витоків у ЗМІ, лише підсилили тиск на авторів плану.
За інформацією міжнародних видань, загальна кількість пунктів у плані була скорочена майже на третину. Якщо на початку документ включав двадцять вісім положень, то тепер залишилося дев’ятнадцять, що свідчить про масштабність перегляду. Частина пунктів викликала неприйняття з боку Києва, адже зачіпала питання, які Україна не готова була погоджувати без додаткових гарантій. Саме тому українські та американські чиновники провели зустріч у Женеві, прагнучи узгодити позиції щодо найбільш гострих аспектів. Там була визначена потреба адаптувати документ з урахуванням оцінок української сторони, яка наполягає на збереженні своїх основоположних інтересів.
Після женевських переговорів президент України Володимир Зеленський заявив, що отримав сигнали про готовність врахувати українські пропозиції. Ці слова стали важливим маркером того, що діалог між Києвом і Вашингтоном зберігає конструктивний характер навіть попри складність окремих пунктів. Українське Міністерство закордонних справ підтвердило, що сторони досягли розуміння щодо оновленої структури документа, який тепер має обговорюватися на найвищому рівні. Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що найчутливіші питання будуть вирішувати особисто президенти Володимир Зеленський і Дональд Трамп. Такий формат підкреслює важливість і делікатність теми, що вимагає політичної зваженості.
Оновлення мирного плану США демонструє, що процес формування стратегії врегулювання війни має складний характер і залежить від широкого кола факторів. Відмова від положення щодо ста мільярдів заморожених активів стала символом того, що міжнародні переговори є живим механізмом, який потребує постійної адаптації. Водночас це засвідчує готовність американської адміністрації шукати формули, які враховують як інтереси партнерів, так і загальну мету припинення війни. Для України важливо, щоб усі подальші кроки в межах мирного процесу забезпечували реальні гарантії безпеки. Саме це визначатиме ефективність будь-яких домовленостей, що обговорюються сьогодні між Києвом, Вашингтоном і європейськими столицями.
