У сучасних геополітичних умовах, коли цифрова трансформація і загрози національній безпеці переплітаються дедалі тісніше, уряди шукають нові способи підтримки технологічного суверенітету. Велика Британія вирішила діяти нестандартно, вивівши з тіні свій стратегічний інструмент — Національний фонд стратегічних інвестицій у сфері безпеки (NSSIF).
Цей секретний досі фонд, пов'язаний із ключовими розвідслужбами країни — MI5, MI6 і GCHQ — став публічним елементом стратегії, отримавши додаткове фінансування в розмірі 330 мільйонів фунтів стерлінгів на найближчі чотири роки.
Його мета — інвестувати в проривні технології, зокрема у штучний інтелект, квантові системи, оборонні платформи та інфраструктуру цифрової безпеки. Усе це — на тлі зростаючої конкуренції з боку авторитарних держав, військової загрози з боку Росії та торговельного протистояння з Китаєм. NSSIF був створений ще у 2018 році як відповідь на зростаючі виклики технологічного лідерства.
Його архітектором став Ентоні Фінкельштейн, головний науковий радник уряду Великої Британії з питань кібербезпеки. Він надихався досвідом американського In-Q-Tel — венчурного фонду, що підтримує технологічні компанії для потреб ЦРУ.
Модель NSSIF полягає в тому, щоб вкладати так званий "пацієнтський капітал" у компанії з потенціалом технологічного прориву, які мають стратегічне значення для оборони й національної безпеки. До 2023 року фонд інвестував понад 220 мільйонів фунтів стерлінгів у стартапи й венчурні фонди, які працюють над технологіями подвійного призначення — тобто такими, що можуть використовуватись і в цивільній, і у військовій сферах.
У переліку — розробки у сфері штучного інтелекту, квантових обчислень, супутникових систем спостереження та сенсорних технологій нового покоління. Уряд заявив, що додаткове фінансування дозволить значно зміцнити здатність NSSIF впливати на критично важливі галузі, а сам фонд активізував публічну діяльність — відтепер він має власного прес-офіцера, з’являється на публічних заходах та налагоджує діалог з інноваційною екосистемою.
Водночас специфіка його роботи залишається напівзакритою: більшість угод не афішується, а ключові деталі залишаються за межами публічного доступу. Однією з гучних інвестицій стала участь NSSIF у €70-мільйонному раунді фінансування португальського виробника дронів Tekever, який згодом оголосив про інвестування 400 мільйонів у Британію.
Серед інших відомих бенефіціарів — квантовий стартап Riverlane, компанії Nu Quantum, Oxford Ionics та Advai, що спеціалізуються на захищених комунікаціях, квантових сенсорах і захисних системах штучного інтелекту.
Особливістю підходу NSSIF є не лише фінансування, а й можливість напряму з'єднати стартапи з замовниками в уряді — зокрема з Міністерством оборони, розвідкою та іншими критичними структурами. Це дозволяє уникнути складного процесу тендерних процедур і швидше інтегрувати технології в державні проєкти.
Як зазначає сам Фінкельштейн, один із найпотужніших стимулів для інновацій — це уряд як перший користувач. За інформацією з відкритих джерел, до складу партнерів фонду входить понад 13 венчурних фондів, серед яких — Amadeus Capital Partners.
Працівники NSSIF часто мають досвід роботи у МЗС або в дипломатичних місіях, а також мають високий рівень допуску до державної таємниці. Це забезпечує глибоке розуміння як потреб держави, так і технологічного середовища. На тлі війни в Україні, нових викликів у Тихоокеанському регіоні та погіршення відносин між НАТО і Китаєм, швидкість впровадження новітніх технологій стала пріоритетом.
У червні на саміті Альянсу було ухвалено рішення про прискорення інноваційного циклу до 24 місяців. Великобританія, у свою чергу, розпочала масштабну реформу оборонних закупівель, зокрема створення спеціального підрозділу з інновацій в рамках Міністерства оборони.
Крім того, уряд переформатував Національний інститут з питань безпеки штучного інтелекту на AI Security Institute, а Міністерство науки оголосило про пряме співробітництво з оборонною галуззю для прискорення інтеграції нових технологій.
Усе це створює унікальне середовище, де NSSIF стає не просто інвестором, а повноцінним агентом змін — забезпечуючи технологічну незалежність, зростання стартапів і довгострокову конкурентну перевагу. Попри успіхи, виклики залишаються. Частина проєктів, як-от Oxford Ionics, була придбана іноземними компаніями — у цьому випадку американською IonQ.
Хоча дослідницька база залишиться у Великій Британії, подібні випадки викликають занепокоєння з приводу втрати стратегічних активів. Проте угода принесла прибуток державі — фонд мав частку в компанії, тож частина доходів повернулась у скарбницю.
Представники уряду вже озвучують ідею масштабування моделі NSSIF на інші сфери: охорону здоров’я, зелений перехід, кібербезпеку. Проте експерти наголошують, що ключ до успіху — збереження вузької спеціалізації, комерційного підходу і технологічної фокусності.
NSSIF довів, що уряд може діяти як венчурний партнер, якщо діє швидко, стратегічно і з орієнтацією на результат. У майбутньому він може стати зразком для інших країн, які прагнуть інтегрувати інновації в оборону без втрати комерційної ефективності.
І саме така модель — коли інтереси національної безпеки поєднуються з підтримкою проривних технологій — може забезпечити Британії лідерство у новій епосі технологічного суперництва.
