На тлі наростаючої напруги у відносинах між США і Європейським Союзом — від митних воєн до питань оборони — новий фронт конфлікту відкрився у, здавалося б, базовій демократичній категорії: свобода слова. Як повідомляє газета Дейком, в основі розбіжностей — підхід до регулювання цифрового простору, а саме новий Акт про цифрові послуги ЄС (DSA), що вже цього літа може призвести до перших масштабних штрафів для соцмереж.
Першим об’єктом санкцій Єврокомісії може стати платформа X, що належить Ілону Маску. Європейські регулятори звинувачують компанію в порушенні нових правил: недостатній модерації дезінформації, відсутності прозорості реклами та блокуванні доступу до даних для незалежних дослідників. У відповідь адміністрація Дональда Трампа розгорнула риторику на захист X, заявляючи, що «Європа втрачає своє чудове право на свободу слова».
Віце-президент США Джей-Ді Венс прямо назвав закон ЄС актом «цифрової цензури», що, за його словами, утискає голоси правих у соцмережах. Таку позицію підтримують і технологічні гіганти США, звинувачуючи Європу в «атакі на американські компанії» та порушенні принципу свободи інтернету.
Однак у Брюсселі риторика Вашингтона викликає щонайменше здивування. Європейські чиновники наполягають: DSA не забороняє конкретного контенту, а вимагає від платформ лише дотримання національного та міжнародного законодавства, прозорості алгоритмів і ефективної боротьби з незаконним вмістом. «Ми не Міністерство правди», — підкреслює речник Єврокомісії Томас Реньє, згадуючи роман Орвелла «1984».
Колишня віце-президентка Єврокомісії Маргрете Вестагер зазначає: «Це не про цензуру, а про відповідальність. Якщо ви працюєте на європейському ринку — ви маєте діяти за європейськими законами».
Конфлікт на тлі суперечностей всередині США
Парадоксально, але поки Вашингтон критикує ЄС за «обмеження свободи», сама адміністрація Трампа водночас обмежує права на протест у власній країні. Звільнення журналістів з Білого дому, заборона національних меншинних свят у федеральних установах, арешти про-палестинських активістів і цензура книжок у школах — все це спричинило хвилю занепокоєння серед американських правозахисників.
Це створює враження подвійних стандартів. У той час як Вашингтон засуджує Європу за регулювання цифрового простору, він сам активно втручається у сферу вільного вираження у власних межах.
Платформи, штрафи і політика впливу
Під прицілом також компанія Meta, яка після виборів 2024 року відмовилась від співпраці з фактчекерами в США, а згодом — і в інших країнах. Її CEO Марк Цукерберг назвав закони ЄС «цензурою» та закликав США «захищати власні технологічні компанії».
Проте європейські посадовці наголошують: DSA не скасовує права на вільне висловлювання, а лише обмежує право на підсилення голосів — зокрема, за допомогою алгоритмів, які непропорційно просувають екстремістський контент. «Ви маєте право на думку, але не на гарантовану аудиторію», — нагадує євродепутатка Крістел Шальдемозе.
Однак у Брюсселі не приховують: застосування норм DSA проти X може мати наслідки не лише юридичні, а й геополітичні. Адже Ілон Маск входить до найближчого оточення Трампа. «Чи накладуть штраф на людину, яка товаришує з президентом?» — риторично запитує експерт з цифрової політики Вільям Ечиксон.
Нерівність у підходах і «право бути забутим»
Варто зазначити, що подібні розбіжності у розумінні свободи слова між Європою і США існували давно. Наприклад, концепція «права бути забутим», яку визнають європейські суди, сприймається американськими юристами як загроза свободі слова. У Німеччині заборонено заперечення Голокосту, в Данії — спалення Корану, тоді як у США навіть мова ненависті не завжди підпадає під санкції.
Проте саме соцмережі зробили ці ідеологічні відмінності предметом глобального конфлікту. І з обранням Трампа у 2024 році ця напруга лише посилилась. Адміністрація США дедалі частіше розглядає цифрове регулювання як інструмент зовнішньої політики.
Мита як засіб тиску?
Після критики DSA Білий дім опублікував меморандум, в якому висловив стурбованість тим, що нові європейські закони дискримінують американські компанії. У Берліні побоюються, що Вашингтон може вдатися до економічного тиску, щоб примусити Брюссель пом’якшити регулювання.
«Звісно, ми боїмось, що США використають мита як інструмент тиску», — визнає Анна Кавацціні, німецька євродепутатка від партії «Зелених», яка брала участь у переговорах з американськими колегами. Проте вона запевняє: ЄС не відступить від базових цінностей.
Перевірка на стійкість — у найближчі місяці
У Брюсселі готуються до того, що справа проти X стане першим великим тестом для нового законодавства. Якщо ЄС вдасться домогтись змін продукту й накладення штрафу — це зміцнить позиції регуляторів. В іншому разі Трамп і його союзники можуть отримати вагомий аргумент у власній кампанії проти «євробюрократії».
Підсумовуючи ситуацію, Крістел Шальдемозе зазначає: «Ми не хочемо нападати. Але так це сприймається в США. І саме в цьому полягає проблема — їх не цікавить, чому ми це робимо. Це не вписується в їхню політичну повістку».
Конфлікт навколо свободи слова дедалі більше виглядає не як суперечка про принципи, а як геополітичне змагання за домінування в інформаційну епоху.
