Росія продовжує отримувати зброю від міжнародних партнерів, серед яких значне місце займає Іран. Останнім часом з'явилася інформація про передачу Росії ракет Fath-360 без відповідних пускових установок. Ця деталь викликала зацікавленість експертів та військових аналітиків, які почали аналізувати можливі причини такого рішення і як це може вплинути на бойові можливості Росії.
За даними військово-аналітичного порталу Defense Express, Іран міг свідомо постачати лише самі ракети, залишаючи Росію самостійно вирішувати питання з пусковими установками. Водночас експерти наголошують, що для Росії не є великою проблемою розробити власні пускові установки для цих ракет. Це пов'язано з тим, що конструкція пускових механізмів не відрізняється складністю, а у Москві є достатньо ресурсів та виробничих потужностей для адаптації ракет до наявної техніки.
Особливості іранських пускових установок
В Ірані ракети Fath-360 зазвичай запускаються з пускових установок, змонтованих на шасі місцевого виробництва. Як відомо, ці шасі є копіями китайських Dongfeng KC, які використовуються іранськими збройними силами. Проте надійність і ефективність таких пускових установок викликають сумніви, зокрема, у контексті їхньої роботи в умовах російської зими або інших кліматичних викликів.
Враховуючи це, російська сторона, ймовірно, вирішила адаптувати ракети під власну техніку. За даними Defense Express, ракети можуть бути встановлені на вантажівки, такі як "Урал" чи "КамАЗ", які є надійними та перевіреними в умовах експлуатації на території Росії.
Технологічна співпраця Ірану та Росії
Існують припущення, що відмова від постачання пускових установок могла бути пов'язана з домовленостями на більш високому рівні між Росією та Іраном. Експерти звертають увагу на те, що за постачання озброєння Іран отримує від Росії доступ до сучасних військових технологій, зокрема ракетних, ядерних та інших видів озброєнь, що є важливими для іранської оборонної стратегії.
На думку аналітиків, Іран не мав би наміру свідомо обмежувати бойові можливості свого стратегічного партнера, не передавши пускові установки. Натомість, у Тегерана можуть бути свої міркування щодо технологічного обміну або, можливо, деякі політичні обмеження, які стримують повну передачу комплексу озброєння.
Чому пускові установки могли не потрапити до РФ?
Аналітики з Reuters вважають, що можуть бути кілька причин, через які пускові установки не були передані Росії разом з ракетами. Одна з версій полягає в тому, що Тегеран хоче зберегти певний технологічний контроль над системами озброєння, щоб уникнути ризику копіювання своїх розробок Москвою. Також можливим є технічне або логістичне обмеження, зокрема те, що транспортування пускових установок є складнішим та потребує більше ресурсів, ніж транспортування самих ракет.
Інша версія — це можливий вплив міжнародних санкцій та обмежень, які можуть перешкоджати Ірану постачати повноцінні комплекси озброєння. Не виключено, що пускові установки могли потрапити під обмеження експортних санкцій, що впливає на можливість їх транспортування в інші країни.
Російські альтернативи
Незважаючи на відсутність іранських пускових установок, Росія має достатні можливості для створення власних пускових комплексів або адаптації існуючих систем. Як зазначають експерти, сам механізм запуску ракет не є складним, і Росія вже має досвід у створенні таких систем для інших типів ракет. Це означає, що в короткостроковій перспективі відсутність іранських пускових установок не стане значною проблемою для Росії.
Крім того, російська військова промисловість має можливості для модернізації своїх вантажівок, таких як "Урал" та "КамАЗ", і адаптації їх для використання з новими ракетами. Відповідні технології та інженерні рішення вже давно відпрацьовані російськими виробниками військової техніки.
Висновок
Хоча відсутність іранських пускових установок для ракет Fath-360 спершу може здаватися проблемою, на практиці це не стане серйозною перешкодою для Росії. Можливості її військово-промислового комплексу дозволяють швидко адаптувати нові ракети до наявної техніки або створити нові пускові установки.
Співпраця між Росією та Іраном у військовій сфері продовжує розвиватися, і, ймовірно, подальші поставки озброєння та технологій будуть лише збільшуватися, незважаючи на будь-які політичні або технічні труднощі.
