Рік випробувань і результатів: загальна динаміка експорту
Молочна галузь України у 2025 році стала прикладом того, як навіть у складних економічних умовах можна не лише втриматися, а й продемонструвати впевнене зростання. Дані Асоціації виробників молока свідчать: за рік країна наростила виручку від експорту молочних продуктів більш ніж на 50%, що є показником системної роботи всієї галузі.
У грудні Україна експортувала 10,38 тис. тонн молочних продуктів на суму 25,92 млн доларів. Хоча порівняно з листопадом натуральні обсяги дещо скоротилися, річна динаміка вражає. У порівнянні з груднем попереднього року фізичні обсяги зросли на 44%, а валютна виручка – на 51%.
Таке зростання не є випадковим. Воно стало результатом адаптації виробників до нових логістичних маршрутів, зміни експортних стратегій та переорієнтації на більш маржинальні продукти. Український експорт молочних продуктів дедалі більше орієнтується не лише на кількість, а й на додану вартість.
За підсумками січня–грудня 2025 року експорт досяг 131,91 тис. тонн, що на 12% більше, ніж роком раніше. Грошовий вимір виглядає ще переконливіше: 401,36 млн доларів, або плюс 35% за рік. Це сигнал про те, що українська молочна продукція знаходить свого покупця за кордоном.
Ці цифри мають не лише економічне, а й символічне значення. Вони свідчать про здатність аграрного сектору бути опорою національної економіки та джерелом валютних надходжень у період нестабільності.
Структура експорту: які продукти формують виручку
Важливо не лише скільки експортується, а й що саме. У грудні ключовими експортними категоріями стали згущене молоко та вершки, які забезпечили 36% виручки. Це продукт із тривалим терміном зберігання та стабільним попитом, що робить його стратегічно важливим для зовнішніх ринків.
Другу позицію посіли сири з часткою 22%. Незважаючи на конкуренцію та коливання попиту, українські виробники зберігають присутність у цьому сегменті, поступово нарощуючи якість і впізнаваність своєї продукції.
Третім за значущістю стало вершкове масло, яке сформувало 21% експортної виручки. Саме цей продукт показав одну з найкращих річних динамік, що свідчить про зростання довіри до українських брендів та відповідність міжнародним стандартам.
Порівняно з листопадом, у грудні зросла грошова виручка від експорту майже за всіма основними категоріями. Зокрема, експорт незгущених молока та вершків додав 11%, кисломолочні продукти зросли на 32%, а морозиво – на 10%.
Водночас скорочення виручки від молочної сироватки та сиру нагадує, що ринок залишається чутливим до цінових коливань і конкуренції. Це змушує виробників постійно шукати баланс між обсягами та маржинальністю.
Річне зростання у фокусі: де Україна виграла найбільше
Якщо порівнювати грудень 2025 року з аналогічним періодом попереднього року, стає очевидно, що найбільший прорив відбувся у сегменті згущеного молока та вершків. Грошова виручка тут зросла на 68%, що є показником правильно обраної експортної ніші.
Не менш вражаючим є зростання експорту кисломолочних продуктів – плюс 78% у валютному вимірі. Це свідчить про поступове розширення асортименту, який Україна пропонує світові, та про зростання довіри до якості переробленої продукції.
Вершкове масло додало 60% виручки, підтвердивши статус одного з флагманів українського молочного експорту. Для багатьох ринків саме масло стало символом стабільності постачань і прогнозованої якості.
Єдиною категорією, де зафіксовано спад, залишилася молочна сироватка. Зменшення виручки на 5% демонструє, що цей сегмент потребує переосмислення та, можливо, глибшої переробки всередині країни.
У сукупності ці тенденції показують, що українська молочна галузь поступово відходить від експорту сировини, роблячи ставку на продукти з вищою доданою вартістю та кращою ціновою віддачею.
Імпортний тиск і негативне сальдо
Паралельно зі зростанням експорту Україна стикається з активним імпортом молочних продуктів. У грудні 2025 року було ввезено 6,52 тис. тонн продукції на суму 37,28 млн доларів, що перевищує експортну виручку за цей місяць.
Порівняно з листопадом імпорт зріс на 17% у натуральному вимірі, хоча у річному розрізі обсяги скоротилися на 14%. Це вказує на сезонні та цінові чинники, які впливають на рішення імпортерів.
За підсумками року імпорт склав 64,69 тис. тонн на суму 337,93 млн доларів. Найбільшу частку, 65% натуральних обсягів у грудні, зайняли сири, що створює серйозну конкуренцію для вітчизняних виробників.
Негативне зовнішньоторговельне сальдо у грудні на рівні мінус 11,36 млн доларів стало наслідком напливу дешевого згущеного молока та сирів. Це болючий сигнал для галузі, який підкреслює вразливість внутрішнього ринку.
Водночас така ситуація може стати стимулом для модернізації виробництва, підвищення ефективності та активнішого захисту національних інтересів у торговельній політиці.
Внутрішній ринок і ціна як дзеркало процесів
Стан внутрішнього ринку тісно пов’язаний із зовнішньою торгівлею. Середня закупівельна ціна молока станом на 9 грудня становила 15,80 грн за кілограм без ПДВ, що на 1,15 грн менше, ніж місяцем раніше.
Це зниження відчутно впливає на фермерів, адже ціна молока є базою для всієї молочної галузі. Вона визначає можливості для інвестицій, оновлення поголів’я та впровадження нових технологій.
З іншого боку, стабільний експорт і зростання валютної виручки можуть у середньостроковій перспективі підтримати внутрішні ціни. Для цього необхідно зберегти баланс між експортом готової продукції та захистом внутрішнього виробника.
Внутрішній ринок сьогодні є полем напруги між дешевим імпортом і потребою підтримати національне виробництво. Це складний, але неминучий етап розвитку відкритої економіки.
Саме тут формується майбутнє молочної галузі: або через втрату частини виробників, або через консолідацію, інновації та вихід на новий рівень конкурентоспроможності.
Перспективи та виклики: що далі для молочної галузі
Зростання експорту молочних продуктів на понад 50% у грошовому вимірі є досягненням, яке не можна ігнорувати. Воно демонструє потенціал галузі та її здатність адаптуватися до мінливих умов світового ринку.
Водночас імпортний тиск, негативне сальдо окремих місяців і зниження внутрішніх цін створюють комплекс викликів. Їхнє ігнорування може нівелювати досягнуті успіхи.
Майбутнє залежить від стратегічних рішень: підтримки переробки, стимулювання експорту продуктів із високою доданою вартістю, розвитку кооперації між виробниками.
Емоційний вимір цієї історії полягає в тому, що за сухими цифрами стоять тисячі господарств, родин і регіонів, для яких молочне виробництво є справою життя.
Саме тому експорт молочних продуктів сьогодні – це не лише про валютну виручку, а й про віру в те, що українська молочна галузь має майбутнє, здатне витримати будь-які економічні випробування.
