У Європейському Союзі розгорнулася нова дискусія щодо чергового пакета санкцій проти Росії. Франція та Італія висловили застереження щодо пропозиції запровадити заборону на в'їзд до країн ЄС для колишніх російських військовослужбовців, які брали участь у війні проти України. Саме ця ініціатива стала одним із найбільш спірних пунктів майбутнього 21-го пакета санкцій, який держави-члени Євросоюзу планують обговорити найближчим часом.
За інформацією агентства Bloomberg, Париж і Рим не виступають проти обмежень для осіб, які брали участь у бойових діях проти України. Однак уряди двох країн побоюються, що нинішня пропозиція може створити юридичний прецедент і в майбутньому призвести до значно ширших обмежень, зокрема до фактичної заборони на в'їзд для всіх громадян Росії.
Джерела агентства зазначають, що Франція та Італія вважають більш доцільним вирішувати питання щодо в'їзду колишніх російських військових через механізми візової політики, а не шляхом запровадження санкцій. На думку цих країн, саме візові інструменти дозволяють більш гнучко підходити до ухвалення рішень та уникати правових колізій.
Ще однією причиною занепокоєння стала практична сторона реалізації запропонованих обмежень. У Парижі та Римі звертають увагу на те, що нові правила фактично покладуть на кожну країну-члена ЄС відповідальність за визначення того, чи брав конкретний громадянин Росії участь у бойових діях. А це, за словами дипломатів, може виявитися надзвичайно складним завданням.
Питання перевірки минулого потенційних заявників може створити серйозні труднощі для міграційних служб країн Євросоюзу. У багатьох випадках підтвердити або спростувати участь людини у війні буде непросто через відсутність відкритих баз даних або офіційної інформації.
Втім, суперечки навколо заборони на в'їзд колишнім російським військовим – далеко не єдина проблема, яка виникла під час підготовки нового пакета санкцій.
Одним із найскладніших питань залишається механізм регулювання цінової межі на російську нафту. Через високі світові ціни на енергоносії країни ЄС досі не можуть дійти спільної позиції щодо подальших дій. За даними Bloomberg, наразі обговорюються два варіанти: залишити чинну цінову межу без змін або повернути її до рівня 60 доларів за барель.
Окремі країни, особливо ті, що мають значні морські перевезення та великі судноплавні компанії, висловлюють занепокоєння щодо можливих економічних наслідків таких рішень.
Ще однією дискусійною темою стало розширення санкційного режиму щодо так званого "тіньового флоту" Росії. Європейський Союз розглядає можливість поширення обмежень, які вже застосовуються до суден, що перевозять російську нафту, на кораблі, які транспортують російський скраплений природний газ.
Ідея полягає в тому, щоб не допустити створення нового механізму обходу санкцій та запобігти появі ще одного "тіньового флоту", який міг би забезпечувати експорт російського СПГ до третіх країн. Однак частина держав-членів наполягає на більш тривалому перехідному періоді, щоб уникнути різких змін на енергетичному ринку.
Крім того, низка європейських столиць висловлює занепокоєння щодо можливого обмеження імпорту окремих видів російської риби. Для деяких країн ЄС це питання має економічне значення, оскільки місцеві підприємства залежать від таких поставок.
До нового пакета санкцій також можуть увійти торговельні обмеження щодо низки стратегічно важливих мінералів, металів і руд. Крім цього, Євросоюз планує посилити експортний контроль стосовно приблизно двох десятків компаній із Китаю, Індії, Туреччини та країн Центральної Азії, які, за даними ЄС, можуть постачати Росії товари подвійного призначення або продукцію, необхідну для виробництва озброєння.
Дискусії навколо 21-го пакета санкцій демонструють, що, попри загальну підтримку України та бажання посилити тиск на Москву, країни Європейського Союзу змушені шукати баланс між політичними рішеннями, юридичними ризиками та економічними наслідками.
Водночас сам факт підготовки нового санкційного пакета свідчить про намір ЄС продовжувати політику обмежень щодо Росії та закривати можливі шляхи обходу вже запроваджених санкцій. Остаточне рішення щодо нових заходів може бути ухвалене після досягнення компромісу між усіма державами-членами блоку.
