Німеччина, Франція та Італія закликали Японію і США приєднатися до плану ЄС щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Такий крок може надати Києву до €140 млрд, але водночас викликає побоювання за репутацію євро і ризики для глобальної фінансової стабільності.
Європейський центральний банк висловив стурбованість, що використання активів Центробанку РФ може підірвати довіру до євро як до світової резервної валюти. У Франкфурті наголошують: крок буде безпечнішим, якщо одночасно його здійснять США та Японія, адже це зніме звинувачення у «самодіяльності» Європи.
На віртуальній зустрічі міністрів фінансів G7 ЄС-країни наполягали на спільних діях, але підсумкове комюніке лише зазначило, що питання використання активів перебуває серед опцій. Це демонструє нерішучість партнерів, особливо Вашингтона, який має близько $7 млрд російських резервів.
План ЄС передбачає запуск «репараційної позики» Україні під нульовий відсоток у розмірі €140 млрд. Ідея полягає в тому, щоб ці гроші повернули Росії лише після припинення війни і виплати компенсацій Києву. Таким чином, активи формально лишатимуться російськими, але фактично працюватимуть на Україну.
Білий дім тисне на ЄС, аби той зробив перший крок, але сам поки не готовий. Японія, у свою чергу, традиційно демонструє обережність і радше чекатиме рішення США. Велика Британія вже розглядає варіант використання мільярдів фунтів заморожених коштів для нових кредитів Україні.
Канада висловила повну підтримку ініціативі Брюсселя, але основний тягар і юридичні ризики лежать саме на ЄС, адже найбільша частина активів Росії заморожена саме там. Це близько двох третин загального обсягу — і саме Європа стане головною мішенню для політичних та економічних атак Кремля.
Щоб зняти юридичні сумніви, Єврокомісія запропонувала гарантії від національних урядів. У разі зміни обставин гроші повернуться Москві, але лише після завершення війни та виплати репарацій. Додатково планується виділити €45 млрд російських активів на погашення попередньої позики G7 Україні.
Попри обережність, політична логіка підштовхує ЄС до рішучих дій. Україна потребує стабільного фінансування, а внутрішній консенсус у Європі щодо бюджетних внесків слабкий. Використання заморожених активів дозволяє уникнути додаткового навантаження на платників податків у країнах-членах.
Юридичні й репутаційні ризики залишаються високими. Якщо євро почнуть сприймати як валюту, підвладну політичним рішенням, це може вдарити по його статусу у світі. Саме тому ЄЦБ наполягає на глобальній координації, аби уникнути враження «європейської самодіяльності» у фінансовій сфері.
