Запланована зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна в Угорщині виглядає як дипломатична сенсація — і водночас як логістичний абсурд. Президент Росії залишається під міжнародним ордером на арешт, виданим Міжнародним кримінальним судом (МКС), що ставить під питання навіть сам факт його подорожі до Європи.
Проблема в тому, що будь-який шлях до Будапешта пролягатиме через повітряний простір країн, які є учасниками Римського статуту — Польщі, Румунії або Словаччини. Згідно з міжнародним правом, ці держави зобов’язані затримати будь-яку особу, на яку поширюється ордер МКС, навіть якщо йдеться про главу іноземної держави.
Однак політика, як завжди, складніша за закон. Експерт із безпеки Філіп Беднарчик із Фонду Маршалла у Варшаві вважає, що в Москві можуть просто «ризикнути». За його словами, держави формально мають право заарештувати Путіна під час прольоту, але не обов’язково мусять це робити — особливо якщо не можуть точно ідентифікувати літак.
«Це ризиковано, але залишає для Кремля вікно можливостей, — пояснює аналітик. — Путін може просто полетіти, розраховуючи на політичну пасивність сусідів».
Інший варіант, який обговорюють у дипломатичних колах, — запит США до союзників про дозвіл на безпечний переліт «в інтересах миру». Якщо Білий дім справді прагне досягти прориву у переговорах щодо України, Вашингтон може переконати Польщу чи Румунію тимчасово закрити очі на правові зобов’язання.
Сама ж Угорщина, яка приймає майбутній саміт, виглядає майже ідеальним притулком для російського президента. Країна оголосила про вихід із МКС — крок, який викликав подив у Брюсселі. Парадоксально, але рішення збіглося з візитом до Будапешта прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, на якого суд також видав ордер за воєнні злочини.
Таким чином, Будапешт поступово перетворюється на дипломатичну «сіру зону» — місце, де міжнародне право може бути поставлене на паузу в ім’я «реалістичної політики». Для Віктора Орбана, угорського прем’єра, це шанс показати, що його країна здатна виступати посередником між Заходом і Кремлем, навіть ціною репутаційних втрат у ЄС.
Але у цій схемі є ще одне «але». Якщо Путін таки прилетить до Будапешта, це стане його першим візитом до Європи після початку повномасштабної агресії проти України — і серйозним ударом по зусиллях Заходу ізолювати Росію. Будь-яке рукостискання з ним на європейській землі стане символічною реабілітацією диктатора, на якого досі діють ордери міжнародного правосуддя.
У МКС нагадують: усі держави, які підписали Римський статут, зобов’язані виконувати ордери суду без винятків. «У випадку відмови від співпраці суд має право зробити офіційне подання і повідомити контрольну інституцію», — зазначили у відповіді на запит. Такий сигнал може призвести до нових дипломатичних скандалів і санкцій у межах ЄС.
Для Києва перспектива саміту в Будапешті — особливо тривожна. Українські посадовці вже неодноразово заявляли, що саме безкарність Росії після порушення Будапештського меморандуму 1994 року дала Путіну впевненість у новій агресії. Якщо тепер він вільно з’явиться у столиці ЄС, це стане доказом: міжнародна система правосуддя не має реального впливу.
Водночас у Кремлі, схоже, вважають ризик виправданим. За словами російських дипломатів, участь Путіна у переговорах із Трампом у Будапешті стане «доказом рівноправного діалогу» між двома наддержавами, а ордер МКС вони називають «політичним фарсом».
Натомість західні експерти попереджають: такий візит може легалізувати ізоляцію агресора. Якщо Москва зможе обійти міжнародне право, це стане небезпечним прецедентом для інших автократій — від Ірану до Північної Кореї.
Якщо Путін справді полетить до Будапешта, це буде не просто політична подія, а тест на міцність світового правопорядку. І поки світ чекає офіційної дати саміту, головне питання залишається без відповіді: чи може злочинець, на якого видано ордер, сісти за стіл переговорів як рівний серед лідерів вільного світу?
