Росія не демонструє реальної зацікавленості у швидкому завершенні війни, і причина цього може бути значно цинічнішою, ніж просто бажання продовжувати бойові дії. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця вважає, що Володимир Путін розраховує на погіршення становища України з настанням холодів. Саме тому, на його думку, найближчими місяцями готовність Кремля до серйозних переговорів може стати ще нижчою.
В інтерв'ю Укрінформу Кислиця зазначив, що зараз у російського керівництва фактично немає бажання сідати за стіл переговорів. Однак найнебезпечніше, за його словами, може початися після настання зими. У Кремлі можуть виходити з припущення, що тривалі атаки на енергетичну інфраструктуру, холод і загальна втома суспільства послаблять Україну та створять умови для нав'язування власних вимог.
Фактично йдеться про розрахунок не лише на ситуацію на полі бою. Москва може сподіватися, що час стане її союзником, а зима перетвориться на окремий фактор тиску. Якщо цей розрахунок справді лежить в основі стратегії Путіна, тоді затягування переговорів для Кремля стає способом чекати моменту, коли позиції України, як там припускають, можуть ослабнути.
Саме тому дипломатія для Києва залишається необхідною навіть за відсутності швидкого результату. Кислиця наголосив, що Україна продовжує шукати дипломатичні шляхи завершення війни, оскільки припиняти переговорну роботу зараз було б неправильно й небезпечно.
Є ще одна причина, чому Київ не може дозволити собі відійти від дипломатичного фронту. За словами представника Офісу президента, противники України намагаються поширювати у різних столицях тезу про те, що саме Київ нібито не зацікавлений у завершенні війни та прагне її ескалації. У таких умовах кожен дипломатичний крок стає важливим не лише для пошуку домовленостей, а й для того, щоб світ чітко бачив, хто готовий говорити про припинення бойових дій, а хто використовує переговори як інструмент тиску.
На цьому тлі особливого значення набуває американсько-український діалог. Кислиця окремо відзначив важливість запланованого візиту до Києва представників Вашингтона, який уже кілька разів переносився. При цьому він наголосив, що останні два з половиною місяці контакти між Україною та США були надзвичайно активними.
За його словами, президент України мав низку важливих розмов із президентом США Дональдом Трампом — як телефоном, так і під час особистих зустрічей. Серед них Кислиця згадав контакти 14 червня та 4 липня, а також розмову під час саміту G7 в Евіані, де до переговорів долучався президент Франції Еммануель Макрон. Частина обговорень відбувалася у закритому форматі, тому українська сторона не може розкривати всі деталі.
Кислиця назвав атмосферу та рівень взаєморозуміння між Україною і США у період із червня по серпень безпрецедентними. Це особливо важливо на тлі спроб знайти механізм, який міг би привести до реального припинення війни, а не лише до чергової паузи, яку Росія використає для підготовки до нових ударів.
Україна вже робила конкретні кроки. 3 серпня Київ запропонував встановити перемир'я одразу у кількох сферах — на фронті, у повітрі та в енергетичному секторі. Така пропозиція мала б дозволити хоча б частково знизити інтенсивність бойових дій і створити простір для подальших переговорів. Проте відповіді, яка свідчила б про готовність Росії прийняти ці умови, не послідувало.
12 серпня Україна також передала американським перемовникам власні пропозиції щодо завершення війни. Це демонструє, що Київ намагається підтримувати дипломатичний процес навіть тоді, коли Москва не відповідає взаємністю.
Аналітики ISW раніше звертали увагу на те, що Росія не демонструє готовності припинити війну на умовах, які не передбачають виконання її максималістських вимог. Саме ця обставина залишається головною проблемою на шляху до домовленостей.
Тому слова Кислиці про зиму варто сприймати не просто як прогноз погоди чи ситуації на фронті. Йдеться про можливу стратегічну ставку Кремля: перечекати дипломатичний тиск, продовжити виснаження України та дочекатися моменту, коли холод, удари по енергетиці й тривала війна, як розраховує Москва, змусять Київ погодитися на невигідні умови.
Для України відповідь на цю стратегію полягає не лише у військовій стійкості. Не менш важливими залишаються дипломатія, підтримка партнерів, захист енергетики та демонстрація готовності до справжнього миру. Адже якщо Кремль справді розраховує на те, що зима змусить Україну поступитися, головним завданням Києва стає довести протилежне: холодний сезон не стане часом капітуляції перед шантажем, а переговори мають вести не до нав'язаних умов, а до справедливого й стійкого завершення війни.
