На початку 2026 року українське керівництво розглядало надзвичайно масштабну операцію проти авіаційної інфраструктури Москви. Йшлося не просто про окремі удари безпілотниками, а про спробу на тривалий час порушити роботу московських аеропортів і створити серйозний тиск на російську еліту.
Про існування такого задуму повідомляє The Atlantic із посиланням на поінформованих співрозмовників. Операція отримала кодову назву M&Ms і передбачала використання великої кількості автономних дронів зі штучним інтелектом.
За задумом авторів плану, наслідки мали вийти далеко за межі безпосередньої шкоди авіаційній інфраструктурі. Метою було створити ситуацію, за якої нормальне цивільне авіасполучення з Москвою стало б практично неможливим.
План із тисячі дронів
Особливістю M&Ms мала стати не лише кількість безпілотників, а й технологія їхнього застосування.
За даними The Atlantic, йшлося про автономні апарати, здатні використовувати системи штучного інтелекту для пошуку та розпізнавання цілей. Дрон мав зіставляти зображення місцевості з попередньо завантаженими картами та фотографіями, після чого самостійно визначати відповідний об'єкт.
Один зі співрозмовників видання оцінив, що для подолання російської протиповітряної оборони могло знадобитися до 1000 дронів за одну ніч.
Саме величезна кількість невеликих апаратів, за версією видання, і пояснює назву операції. M&Ms — відсилання до відомих маленьких цукерок-драже.
Масштаб задуму був значним навіть за мірками нинішньої війни. Але його головною метою нібито мало стати не фізичне знищення якомога більшої кількості об'єктів, а фактичне блокування повітряного сполучення.
Чому Москва могла опинитися під сильним тиском
За задумом авторів операції, масовані атаки могли змусити міжнародні авіакомпанії призупинити польоти до російської столиці.
Це створило б проблему не лише для пересічних пасажирів. Московські аеропорти є важливою частиною транспортної системи Росії, а їхня стабільна робота має значення для чиновників, бізнесменів і представників заможних кіл.
Саме на цьому і будувався розрахунок українських розробників плану.
The Atlantic цитує одного з учасників підготовки, який пояснив логіку задуму: якщо повітряний простір Москви буде закритий для цивільних рейсів на тривалий час, це безпосередньо відчує російська еліта.
Ідея полягала в тому, що незручності, економічні втрати та зростання внутрішнього невдоволення могли б поступово перетворитися на політичний тиск на керівництво Росії.
Зеленського непокоїла головна небезпека
Коли українські чиновники представили задум Володимиру Зеленському взимку, президент, за даними джерел видання, висловив серйозні побоювання.
Головним ризиком було можливе ураження цивільного літака. Масштабна операція поблизу великих аеропортів неминуче створювала загрозу для пасажирів та екіпажів.
Це принципово відрізняло задум від звичайної атаки по військових об'єктах. У випадку з цивільною авіацією навіть одна помилка могла мати катастрофічні наслідки та спричинити загибель людей.
Водночас, за словами співрозмовників The Atlantic, Зеленський дозволив продовжити підготовку, оскільки українське керівництво прагнуло створити додаткові важелі тиску на Росію.
Штучний інтелект став одночасно головною перевагою і проблемою
Автономність дронів мала зробити операцію масштабнішою. Людині фізично складно одночасно керувати величезною кількістю апаратів, особливо в умовах протидії систем ППО.
Штучний інтелект потенційно дозволяє розподіляти завдання між безпілотниками, аналізувати зображення та швидко визначати об'єкти.
Але саме ця особливість створювала одну з найсерйозніших проблем.
The Atlantic звертає увагу на юридичні та моральні питання, пов'язані з автономними системами, які можуть самостійно визначати та уражати цілі. Особливо небезпечним є ризик помилкового розпізнавання.
У випадку цивільної авіації ціна такої помилки була б надзвичайно високою. Саме тому використання автономної зброї залишається предметом гострих дискусій щодо дотримання міжнародного гуманітарного права.
Чому операцію зупинили
За інформацією двох джерел The Atlantic, підготовку M&Ms зупинили в липні після звільнення міністра оборони України Михайла Федорова.
Співрозмовники видання називають його одним із ключових архітекторів задуму. Федоров займався розвитком української програми військових дронів, формуванням команди програмістів, яка працювала над системами штучного інтелекту, а також пошуком європейського фінансування.
Після призначення нового міністра оборони Євгенія Хмари подальша доля проєкту залишилася невизначеною.
Водночас один зі співрозмовників The Atlantic припустив, що операцію ще можуть відновити. Однак для цього знадобиться сформувати нову команду, а підготовка, за його оцінкою, може зайняти близько трьох місяців.
Друга «Павутина»?
Задум M&Ms за масштабом і технологічною концепцією нагадує інший відомий український підхід до застосування безпілотників — операцію «Павутина».
Її головна особливість полягала у використанні дронів для завдання ударів далеко від лінії фронту. Новий задум, якщо опис The Atlantic відповідає дійсності, мав відрізнятися насамперед масштабом та використанням автономних систем.
Водночас поки що йдеться саме про план, який, за даними джерел, був підготовлений, але зупинений. Немає підтвердження, що M&Ms буде реалізована саме в описаному вигляді.
Однак сама поява такого задуму демонструє, наскільки швидко змінюється характер сучасної війни. Безпілотники поступово перетворюються з відносно простого засобу ураження на складні автономні системи, здатні працювати великими групами.
І водночас саме розвиток цієї технології ставить перед військовими принципово нове питання: де проходить межа між автоматизацією бойової операції та передачею машині права ухвалювати рішення, наслідки якого можуть бути незворотними.
