Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили нові деталі справи «Форест Гамп». Цього разу слідство заявило про масштабну схему рейдерського захоплення підприємств і нерухомості в Києві, до якої, за версією правоохоронців, були залучені хакери, судді, прокурори та посадовці Міністерства юстиції.
Йдеться про колишнього народного депутата Максима Микитася, колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру та депутата колишньої ОПЗЖ Вадима Столара. НАБУ та САП стверджують, що фігуранти діяли у складі організованої групи та використовували незаконний доступ до державних реєстрів для зміни інформації про власників активів.
За даними слідства, восени 2025 року учасники схеми заволоділи активами загальною вартістю понад 248 млн грн. Уже в травні 2026 року вони нібито намагалися отримати контроль над київськими об’єктами більш ніж на 207 млн грн.
Окремою ціллю, як стверджують правоохоронці, стало підприємство, через яке фігуранти хотіли отримати контроль над нерухомістю в центральній частині столиці. Загальна вартість цих активів перевищувала 500 млн грн.
Як працювала схема
За версією НАБУ і САП, одним із ключових інструментів були хакери, яких залучили до незаконного втручання в державні інформаційні системи. Вони діяли під виглядом державних реєстраторів, отримували доступ до реєстру юридичних осіб і вносили туди підроблені документи та неправдиві відомості.
Таким способом право власності на підприємства та інші активи переводили на підконтрольних людей.
В одному з випадків, за матеріалами слідства, підприємство протягом лише двох днів переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів групи. Такий механізм дозволяв приховати реальних бенефіціарів і створити видимість законної зміни власника.
Але на цьому схема не завершувалася. Щоб унеможливити повернення активів справжнім власникам, фігуранти, за даними слідства, організовували відкриття кримінальних проваджень за заявами підконтрольних осіб. Після цього домагалися накладення арешту на підприємства, що блокувало проведення подальших реєстраційних дій.
Правоохоронці також заявляють про підкуп працівників прокуратури, які могли сприяти реалізації цієї схеми.
Ставка на вплив у Мін’юсті
Окремою частиною операції, за версією слідства, був вплив на посадовців Міністерства юстиції. Фігуранти нібито намагалися домогтися відхилення скарг, поданих справжніми власниками захоплених активів.
НАБУ стверджує, що наприкінці 2025 року завдяки такому впливу Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до особи, яку контролювала злочинна організація. Відповідне рішення 31 грудня затвердила тодішня виконувачка обов’язків міністра юстиції Людмила Сугак.
Цей епізод демонструє, наскільки далеко, за версією слідства, могла заходити схема. Йшлося вже не просто про підробку документів або незаконне втручання до реєстрів, а про спробу впливати на державні механізми, покликані захищати права власників.
Банкрутство як зброя проти власників
Ще одним інструментом стало використання процедур банкрутства.
За даними НАБУ та САП, у січні 2026 року фігуранти почали співпрацювати із суддею Господарського суду Києва. Наприкінці місяця суддя задовольнив позов про банкрутство підприємства та одночасно заборонив проводити щодо нього реєстраційні дії.
У березні суддя, як стверджує слідство, припинив повноваження директора підприємства після відповідного позову арбітражного керуючого, якого правоохоронці пов’язують із фігурантами справи.
В іншому випадку учасники схеми, за даними слідства, скористалися тривалим розглядом скарги до Мін’юсту. Поки процедура затягувалася понад два місяці, вони нібито створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дозволило запустити процедуру банкрутства та отримати додатковий юридичний інструмент для контролю над активом.
Сотні тисяч доларів на реалізацію схеми
За версією слідства, для фінансування злочинної діяльності використовувалися значні кошти.
Чинний народний депутат України, яким, імовірно, є Вадим Столар, за даними НАБУ, загалом передав організаторам групи 514 тис. доларів. Ці гроші, як стверджують правоохоронці, спрямовувалися на оплату послуг хакерів, а також підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Однак у травні 2026 року схема зазнала серйозної невдачі. За допомогою хакерів фігуранти, за даними слідства, намагалися внести до державного реєстру фіктивні судові рішення про передачу об’єктів у центрі Києва підконтрольним особам.
Цього разу чиновники Міністерства юстиції відмовилися брати участь у схемі. У результаті задум не вдалося довести до кінця.
Саме цей епізод, за версією правоохоронців, показує, наскільки масштабною була спроба встановити контроль над майном через поєднання кібератак, фіктивних документів, судових процедур та адміністративного впливу.
Водночас усі наведені звинувачення наразі є версією слідства і мають отримати оцінку в межах кримінального провадження та судових процедур. Остаточну вину конкретних осіб може встановити лише суд.
Справа «Форест Гамп» привертає увагу не лише через імена фігурантів чи вартість активів. Її головна небезпека полягає в описаному правоохоронцями механізмі: якщо державний реєстр, судова система, правоохоронні органи та чиновники можуть стати елементами однієї схеми, звичайний спір щодо власності перетворюється на боротьбу з цілою системою.
І саме тому нові матеріали НАБУ та САП можуть мати значення далеко за межами конкретних підприємств. Вони демонструють, як уразливість державних цифрових систем і корупційні зв’язки можуть перетворювати нерухомість та бізнес на об’єкти масштабного переділу.
Окремо правоохоронці нагадали, що це ж угруповання, за їхніми даними, було пов’язане з іншою гучною історією — легалізацією коштів для внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. У цій схемі, як зазначається, використовувався державний «Сенс Банк».
Таким чином, нові плівки та матеріали слідства відкривають ще один бік справи «Форест Гамп» — історію про те, як боротьба за багатомільйонні активи, за версією НАБУ, могла перетворитися на складну операцію із залученням цифрових атак, судових рішень, підкупу та спроб впливу на державні органи.
