Масована атака на Київ у ніч на 20 серпня стала однією з найпотужніших за весь час повномасштабної війни. Росія застосувала проти столиці фактично весь доступний спектр далекобійних ударних засобів, а сам напрямок нальоту виявився незвичним: ракети та дрони заходили до Києва практично з усіх можливих сторін.
Про особливості атаки розповів авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко. За його словами, цієї ночі було використано майже всі типи далекобійного озброєння, які Росія застосовує проти України.
Йдеться про балістичні та гіперзвукові ракети, різні типи крилатих ракет, звичайні ударні дрони Shahed, реактивні версії безпілотників, а також «Бандеролі». За словами експерта, якщо відобразити маршрути на карті, стає очевидно, що Київ фактично намагалися атакувати з різних напрямків одночасно.
Єдиним винятком значною мірою залишався Кримський напрямок. Звідти основна частина запусків була спрямована на Одесу та південні області України. Водночас головний удар по столиці формувався одразу з кількох напрямків, що могло створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.
Саме масштаб і різноманітність атаки стали однією з її найбільш характерних рис. Замість використання одного або кількох типів озброєння Росія одночасно задіяла різні засоби ураження, кожен із яких має власну швидкість, висоту польоту, траєкторію та особливості виявлення.
Це створює для ППО надзвичайно складне завдання. Захисникам доводиться одночасно працювати по цілях, які рухаються на різних висотах і з різною швидкістю. Балістичні ракети можуть долати значну частину маршруту за лічені хвилини, крилаті ракети здатні змінювати напрямок польоту, а безпілотники можуть створювати додаткове навантаження на оборону.
За словами Романенка, масштаб застосованого озброєння може свідчити про прагнення Росії максимально посилити тиск на Україну. Експерт вважає, що Москва зараз намагається використати наявні ресурси для досягнення результату на полі бою та в тилу.
Він пов’язує це, зокрема, з економічними проблемами Росії та зростанням вартості продовження війни. На думку авіаційного експерта, російське керівництво може діяти за принципом «пан або пропав», намагаючись використати максимальну кількість доступного далекобійного озброєння.
Окремо Романенко наголосив на важливості майбутнього опалювального сезону для України. За його оцінкою, здатність держави вистояти під час нової хвилі ударів по енергетичній інфраструктурі може стати одним із ключових факторів подальшого розвитку війни.
Водночас експерт позитивно оцінив роботу української протиповітряної оборони по цілях, які вона могла ефективно перехоплювати.
За його словами, лише крилатих ракет «Калібр» Росія запустила вісім, і всі вони були знищені українськими силами. Загалом було збито 31 із 36 крилатих ракет, причому значну частину становили Х-101.
Ситуація з балістичними ракетами залишається складнішою. Точних цифр щодо їхньої кількості експерт не навів, однак, орієнтуючись на кількість вибухів, припустив, що їх могло бути до 20. Він також не виключив використання боєприпасів із касетною бойовою частиною.
На це могли вказувати характерні повторні вибухи після основного удару. За такої конструкції бойова частина ракети розкривається та розкидає велику кількість суббоєприпасів на значній площі, що створює додаткову небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.
Наслідки нічної атаки виявилися трагічними. У Києві загинули 13 людей, ще десятки отримали поранення. Ще одна людина загинула в Київській області. Через загибель людей столична влада оголосила 21 серпня Днем жалоби.
Масований удар також позначився на енергетичній системі країни. У низці регіонів були зафіксовані проблеми з електропостачанням, а аварійні бригади розпочали відновлювальні роботи там, де це дозволяла безпекова ситуація.
Нічна атака продемонструвала, наскільки небезпечною залишається здатність Росії комбінувати різні типи далекобійного озброєння в межах одного удару. Для України це означає необхідність не лише зберігати наявні можливості ППО, а й постійно посилювати їх новими системами, ракетами-перехоплювачами та засобами протидії безпілотникам.
Водночас масштаб роботи української ППО показує і важливий інший аспект: навіть під час одного з найскладніших нальотів значну частину повітряних цілей вдалося знищити. Проте кожна ракета, яка проривається крізь оборону, може мати страшні наслідки. Саме тому нічна атака на Київ стала черговим нагадуванням про ціну, яку Україна продовжує платити за цю війну.
