Поява реактивного безпілотника в небі над західною частиною України стала тривожним сигналом. Ще недавно для багатьох здавалося, що основна небезпека від далекобійних ударів зосереджена переважно у центральних та східних регіонах. Однак 18 серпня ситуація продемонструвала, що західні області також можуть опинитися в зоні досяжності нових типів безпілотників.
Повітряні сили України повідомили про реактивний дрон, який пролетів у напрямку від Тернопільської області до Дубна на Рівненщині. Точний тип апарата офіційно не назвали. Згодом голова Рівненської ОВА Олександр Коваль повідомив, що безпілотник збили на півдні області.
Аналітики Defense Express звернули увагу, що сама можливість появи реактивних БпЛА на такій відстані не є новою. Дані про дальність окремих російських розробок публікувалися раніше, однак лише тепер їхні можливості стали настільки наочними для широкої аудиторії.
«Герань-4» може долати сотні кілометрів
Українські розвідники раніше оприлюднювали характеристики далекобійних російських безпілотників. Зокрема, для «Герані-4» називалася дальність польоту близько 770 км.
За оприлюдненими оцінками, цей апарат здатен рухатися з крейсерською швидкістю близько 320 км/год. Теоретично це дозволяє йому перебувати в повітрі понад дві години та долати значну відстань від місця запуску.
Для України це означає, що традиційне уявлення про географію небезпеки від безпілотників поступово змінюється. Дальність сучасних апаратів дозволяє потенційно створювати загрозу для територій, які раніше могли вважатися віддаленими від основних маршрутів ударів.
Втім, максимальна заявлена дальність не означає, що дрон обов'язково летітиме на таку відстань під час бойового застосування.
Найбільше уваги привернула «Герань-5»
Ще серйозніші характеристики, за оцінками експертів, має «Герань-5». Цей апарат значно більше нагадує крилату ракету за своїми характеристиками, ніж класичний ударний безпілотник.
Defense Express зазначає, що «Герань-5» є російською варіацією іранського Karrar. Її орієнтовна дальність може становити близько 950 км, а крейсерська швидкість — приблизно 450–600 км/год.
Саме ці характеристики дозволяють припускати, що такий безпілотник потенційно міг подолати відстань до Рівненської області. Експерти оцінюють, що від пускового району в окупованому Криму до цієї частини України маршрут міг становити близько 900 км.
Це принципово важливий момент: західні області України більше не можна розглядати як територію, куди далекобійні БпЛА фізично не здатні дістатися.
Пуск із Брянської області розширює можливості
Окремо аналітики звернули увагу на район запуску «Асовиця» у Брянській області. Він розташований приблизно за 35 км від українського кордону.
Якщо «Герань-5» стартуватиме звідти та рухатиметься майже по прямій, її потенційна дальність може дозволити досягати значної частини території України.
Однак такий сценарій має очевидний недолік для самого безпілотника. Прямолінійний маршрут робить його більш передбачуваною ціллю для української протиповітряної оборони. Крім того, політ на відносно значній висоті може спростити його виявлення та перехоплення.
Саме тому реальні маршрути ударних дронів можуть бути значно складнішими.
Реальна дальність може бути меншою
Експерти закликають не сприймати максимальну дальність польоту як гарантовану глибину удару.
Під час бойового застосування безпілотники можуть використовувати складні маршрути, враховувати рельєф місцевості та намагатися обходити райони, де зосереджені засоби протиповітряної оборони.
Через це реальну глибину застосування таких апаратів, за оцінкою Defense Express, доцільно умовно зменшувати на 30–50% порівняно з максимально заявленими показниками.
Проте навіть із таким коригуванням потенційна зона ураження залишається дуже великою.
Найбільша проблема може бути попереду
Особливе занепокоєння експертів викликає не лише вже відомі «Герань-4» та «Герань-5». Не можна виключати появу нових реактивних безпілотників із подібною або навіть більшою дальністю.
Це означає, що українській системі ППО доводиться адаптуватися не просто до збільшення кількості дронів, а до зміни самої конфігурації повітряної загрози.
Реактивний двигун дозволяє апаратам розвивати значно вищу швидкість, а збільшення дальності дає можливість змінювати маршрути запуску та підходу до цілей. Для оборони це створює додаткові труднощі: потрібно швидше виявляти цілі, правильно визначати їхній маршрут і мати достатньо засобів для перехоплення.
Поява такого дрона біля західних областей України тому важлива не лише як окремий епізод. Вона показує, наскільки швидко змінюються можливості безпілотної зброї.
Захід України традиційно сприймався як відносно віддалений від основних зон ударів, однак сучасні далекобійні реактивні БпЛА поступово стирають цю географічну межу. І якщо дальність таких систем продовжить зростати, українській ППО доведеться враховувати дедалі більше напрямків та сценаріїв їхнього застосування.
