Росія створила та розширила щонайменше 10 військових баз поблизу кордонів з Україною та Білоруссю, які можуть використовуватися для масованого запуску нових типів ударних безпілотників. Про це йдеться у розслідуванні британського видання The Telegraph, підготовленому на основі супутникових знімків, витоку документів та аналізу даних компанії DroneSec.
Виявлена інфраструктура може свідчити про підготовку Росії до нової, значно масштабнішої кампанії з використанням безпілотників. Йдеться не лише про збільшення кількості апаратів, а й про зміну самої тактики їхнього застосування.
Журналісти та військові аналітики ідентифікували 59 механічних пускових напрямних, розташованих уздовж українського та білоруського кордонів. Такі рейкові катапульти дозволяють запускати важкі безпілотники літакового типу без використання традиційних злітно-посадкових смуг. Це робить процес запуску швидшим, а самі майданчики — потенційно більш гнучкими для експлуатації.
Особливу увагу експертів привернули щонайменше 20 пускових рейок із подовженою конструкцією. За оцінками аналітиків, вони можуть бути призначені для нових високошвидкісних реактивних модифікацій далекобійних безпілотників.
Фактично Москва може формувати нову інфраструктуру, яка дозволить запускати значно більшу кількість дронів за короткий проміжок часу. Для української системи протиповітряної оборони це означає додатковий виклик: чим більше цілей одночасно з'являється в небі, тим складніше розподілити між ними наявні засоби перехоплення.
Частину нових об'єктів створили на базі вже наявної військової інфраструктури та цивільних аеродромів. Інші майданчики, за даними розслідування, будували практично з нуля у сільській місцевості.
Не менш показовими є масштаби складської інфраструктури. Експерти вважають, що її розширення свідчить про підготовку до тривалої та інтенсивнішої повітряної кампанії. На одному з об'єктів супутникові знімки дозволили виявити складські приміщення, розраховані на одночасне зберігання понад 1000 ударних безпілотників. На інших базах будівельні роботи та створення додаткових пускових позицій, за повідомленнями аналітиків, ще тривають.
Особливо важливо те, що дрони можуть надходити на такі майданчики безпосередньо з російських виробничих підприємств. Серед ключових центрів виробництва називається промисловий кластер у спеціальній економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, де Росія масштабувала виробництво ударних безпілотників.
Окреме занепокоєння викликають нові модифікації сімейства «Герань». Згідно зі злитими документами, моделі, які отримали назви «Герань-4» та «Герань-5», можуть оснащуватися реактивними двигунами, мати посилену бойову частину вагою близько 90 кілограмів і розвивати значно більшу швидкість.
Якщо ці характеристики підтвердяться, традиційна тактика протидії безпілотникам може стати менш ефективною. Висока швидкість скорочує час на виявлення та реагування, а це особливо важливо для мобільних вогневих груп, які відіграють значну роль у боротьбі з масованими атаками.
Українська розвідка також попереджала про інший небезпечний напрям розвитку російських дронів. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, Росія може оснащувати «Герані» ракетами класу «повітря-повітря». Така конфігурація потенційно дозволяє використовувати безпілотники не лише для ударів по наземних цілях, а й для боротьби з українською авіацією, яка бере участь у перехопленні повітряних цілей.
Таким чином, дрон поступово перетворюється з відносно повільної ударної платформи на більш складну систему, здатну створювати загрозу одразу в кількох напрямках. Це змушує Україну постійно адаптувати тактику та шукати нові способи перехоплення.
Генеральний директор і засновник DroneSec Майк Моннік, який аналізував супутникові знімки, вважає, що Росія істотно розширила мережу безпілотної інфраструктури. За його словами, це дає Москві можливість збільшувати кількість запусків і одночасно ускладнювати перехоплення нових типів дронів.
Але потенційна небезпека виходить далеко за межі України.
Аналітики попереджають, що новітні російські реактивні безпілотники можуть становити загрозу і для європейських країн. Розташування частини виявлених баз дозволяє припускати, що в разі відповідного сценарію дальності окремих систем може вистачити для досягнення території Польщі, зокрема Варшави.
Це перетворює російську дронову інфраструктуру на проблему не лише української безпеки. Якщо Москва справді створює мережу майданчиків, здатних забезпечувати масований запуск швидкісних далекобійних апаратів, європейським державам доведеться враховувати новий тип потенційної загрози.
Найбільш тривожним у цій ситуації є не окрема модель безпілотника і навіть не конкретна військова база. Йдеться про системний підхід: виробництво, складування, розосередження та запуск дронів об'єднуються в масштабну інфраструктуру.
Для України це означає, що майбутні атаки можуть ставати не лише частішими, а й технологічно складнішими. Росія намагається одночасно збільшити кількість цілей у небі та скоротити час, який українські сили мають для їхнього знищення.
Саме тому виявлені бази мають значення далеко за межами супутникових карт. Вони можуть бути частиною підготовки до нової фази повітряної війни — війни, у якій кількість, швидкість і здатність дронів діяти у великих групах ставатимуть не менш важливими, ніж їхня бойова частина.