Звичайна пробіжка після служби може здаватися абсолютно невинною справою. Людина вмикає фітнес-застосунок, біжить кілька кілометрів, фотографує тренування, а потім ділиться результатом із друзями. Проте для військовослужбовця, який перебуває на закритому об’єкті, така звичка здатна перетворитися на серйозну проблему з точки зору безпеки.
Саме це продемонструвала історія із застосунком Strava, користувачі якого публічно розкривали дані про свої тренування на американських військових базах на Близькому Сході. Інформація залишалася доступною навіть через місяці після того, як Центральне командування США запровадило обмеження щодо розкриття геолокаційних даних у регіоні.
Йдеться не просто про одну випадкову точку на карті. Фітнес-застосунки збирають значно більше інформації. Якщо людина регулярно бігає одним маршрутом, система поступово формує своєрідний цифровий портрет її повсякденної активності. А якщо таких користувачів багато, можна побачити вже не індивідуальну звичку, а закономірності життя цілого об’єкта.
Від пробіжки до карти військового об’єкта
Користувачі Strava неодноразово записували та публікували свої тренування на американських військових об’єктах у кількох країнах, які належать до зони відповідальності Центрального командування США.
У відкритому доступі опинялися маршрути, місця старту та фінішу, повторювані траєкторії й час фізичної активності. Особливо небезпечним є саме повторення. Одна пробіжка може нічого не сказати сторонньому спостерігачеві. Але десятки аналогічних маршрутів уже дозволяють зрозуміти, де люди регулярно займаються спортом, якими доріжками користуються та в який час це відбувається.
Додаткову інформацію могли давати фотографії. Деякі тренування супроводжувалися знімками людей у військовій формі, спортивному одязі для фізичної підготовки або спорядженні військового зразка. В одному з випадків оприлюднена активність містила фотографію із фітнес-зони.
На перший погляд це може здаватися дрібницею. Але в умовах воєнної присутності навіть невеликий фрагмент інформації здатен стати частиною значно більшої картини.
Розслідування показало масштаб проблеми
Раніше Sky News провів незалежне розслідування та виявив понад 1,3 тисячі користувачів Strava, які поширювали дані про тисячі тренувань із військових об’єктів США на Близькому Сході.
Це принципово змінює сприйняття проблеми. Йдеться не про одиничний випадок, коли хтось випадково залишив увімкненою геолокацію. Велика кількість публічних активностей створює масив даних, який можна аналізувати протягом тривалого часу.
Саме в цьому полягає головна небезпека сучасних цифрових сервісів. Окремо взята інформація часто не має критичного значення. Проте десятки або сотні невинних фрагментів, об’єднаних разом, можуть розкрити значно більше, ніж передбачав сам користувач.
При цьому Центральне командування США не стало публічно уточнювати, чи поширюються встановлені обмеження на використання Strava, якщо спортивні дані залишаються доступними широкому загалу. Також не було повідомлено, чи притягували військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності за подібні порушення.
Найбільш тривожний збіг
Окрему увагу привернув випадок із військово-повітряною базою в Йорданії. 16 липня там була оприлюднена інформація про спортивну активність, а вже наступного дня база зазнала іранської атаки. Внаслідок удару загинули троє американських військовослужбовців.
Цей факт неминуче викликає питання про те, наскільки небезпечним може бути публічне розкриття повсякденної активності військових.
Водночас важливо не робити висновків, яких наразі немає підстав робити. Не встановлено, що Іран використовував дані Strava для вибору цілі або підготовки атаки. Сам збіг у часі не є доказом того, що інформація із застосунку була використана під час планування удару.
Але саме ця історія показує іншу проблему: військова безпека дедалі частіше залежить не лише від секретних документів чи захищених каналів зв’язку. Іноді загрозу створює звичайний смартфон і застосунок, який людина використовує для підрахунку кроків, швидкості та пройденої дистанції.
Strava вже мала подібний досвід
Це далеко не перший випадок, коли спортивні технології виявлялися здатними розкривати чутливу інформацію. Ще у 2018 році стало відомо, що карта Strava, створена на основі даних фітнес-трекерів, дозволяла побачити розташування військових об’єктів.
У 2024 році повідомлялося також про можливість відстежувати через Strava пересування співробітників Федеральної служби охорони Росії, які відповідають за безпеку Володимира Путіна.
Проблема полягає в самій природі таких сервісів. Вони створені для того, щоб перетворювати фізичну активність на дані, ділитися ними та порівнювати результати. Для цивільного користувача це зручна функція. Для військового на закритій базі — потенційний канал витоку інформації.
Цифрова безпека починається з повсякденних звичок
Історія зі Strava нагадує: у сучасній війні інформацію можна розкрити навіть не усвідомлюючи цього. Необов’язково фотографувати секретний документ, повідомляти координати або публікувати службові дані.
Достатньо регулярно бігати одним маршрутом і дозволяти застосунку зберігати геолокацію.
Коли таких користувачів стає багато, звичайна спортивна статистика може перетворитися на своєрідну карту повсякденного життя військового об’єкта. Саме тому цифрова дисципліна для військових сьогодні стає не менш важливою, ніж фізична чи оперативна підготовка.
І найнебезпечніше тут те, що людина може навіть не розуміти, скільки інформації вона залишає після себе. Те, що для одного користувача є лише записом про ранкову пробіжку, для уважного аналітика може стати ще одним фрагментом значно більшої картини.
