Країни Перської затоки знайшли спосіб продовжувати масштабний експорт нафти через одну з найнебезпечніших морських артерій світу навіть на тлі атак на судна. Йдеться про приховану систему човникових перевезень через Ормузьку протоку з подальшим перевантаженням нафти на інші танкери в Оманській затоці.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з операціями з постачання нафти. За їхніми словами, схема працює вже кілька місяців і стала фактично критично важливим каналом для світового нафтового ринку.
Її значення особливо зросло після початку війни на Близькому Сході, коли ринки готувалися до значно серйознішого дефіциту нафти. Збереження хоча б частини традиційних потоків дозволяє уникнути різкішого скорочення пропозиції та, відповідно, стрімкішого зростання світових цін.
Суть схеми полягає в тому, що частина танкерів проходить Ормузьку протоку, після чого нафта перевантажується на інші судна вже в Оманській затоці. Це дозволяє продовжувати експорт навіть за умов, коли звичайний рух через стратегічний маршрут стає надто ризикованим.
При цьому учасники перевезень намагаються приховувати місцезнаходження суден. Частина танкерів вимикає транспондери, а екіпажі максимально обмежують інформацію про маршрути. Через це навіть трейдерам та спеціалізованим аналітичним компаніям складно точно визначити масштаби операції.
За оцінками джерел Bloomberg, обсяг нафти, який проходить через так званий тіньовий флот, може перевищувати 4 мільйони барелів на добу. Наскільки саме цей показник вищий, співрозмовники агентства не уточнюють.
Це колосальний обсяг. Для розуміння масштабу достатньо зазначити, що мільйони барелів щодня означають значну частину глобального нафтового потоку, який продовжує надходити на світовий ринок попри військові ризики.
За даними Bloomberg, Kpler та Vortexa, у такій схемі беруть участь Об'єднані Арабські Емірати, Ірак, Катар і Кувейт. Таким чином, йдеться не про окремі спроби кількох компаній обійти небезпечну ділянку, а про масштабну систему транспортування, в якій задіяні одразу кілька великих нафтовидобувних країн регіону.
Супутникові знімки також демонструють, наскільки масштабною стала ця операція. За даними європейських супутників Sentinel-1, біля узбережжя Оману зараз перебуває близько 150 суден. Серед них — великі нафтові танкери та балкери. Для порівняння, у січні в цьому районі було близько 40 суден.
Різниця більш ніж утричі свідчить про стрімке зростання активності. Значна частина кораблів, за даними джерел, очікує на перевантаження нафти з танкерів, які проходять Ормузькою протокою із вимкненими транспондерами.
Одним із найбільших учасників цієї системи є національна нафтова компанія ОАЕ Adnoc. Компанія вже продала покупцям у різних країнах близько 135 мільйонів барелів нафти та оголосила про новий раунд продажів.
Проте збереження експорту має високу ціну. Навіть військовий супровід не гарантує безпеки суден. Від початку конфлікту атак зазнали 23 судна Adnoc. Внаслідок цих інцидентів один член екіпажу загинув, ще 20 отримали поранення.
За словами джерел, реальна кількість атак та небезпечних інцидентів у районі протоки може бути більшою за ту, що офіційно визнається. Це означає, що перевезення нафти перетворилися на постійну гру з ризиком, де кожен рейс може стати потенційною мішенню.
Особливу увагу привертає ситуація із Саудівською Аравією. Раніше країна майже не використовувала подібні човникові схеми, однак тепер з'являються ознаки активізації таких операцій. Причиною стає не лише ситуація навколо Ормузької протоки, а й зростання небезпеки для судноплавства в Червоному морі через атаки єменських хуситів, яких підтримує Іран.
Минулого тижня два судна завантажували нафту у величезному саудівському експортному хабі Рас-Таннура. Паралельно національна танкерна компанія Bahri зосередила біля узбережжя Оману 16 супертанкерів із сумарною місткістю близько 38 мільйонів барелів. Очікується прибуття ще трьох суден.
Фактично країни регіону перебудовують логістику експорту просто під час війни. Замість одного звичного маршруту формується складна мережа перевантажень, очікування та прихованих переходів. Вона дорожча, небезпечніша й набагато складніша для контролю, але дозволяє нафті продовжувати рух до світових споживачів.
Для глобального ринку це має принципове значення. Ормузька протока є одним із ключових вузлів світової енергетики, через який проходять величезні обсяги нафти. Будь-яке тривале блокування або різке скорочення судноплавства тут могло б спровокувати стрибок цін та серйозні проблеми для країн-імпортерів.
Саме тому нинішня тіньова логістика виконує роль своєрідного запобіжника. Вона не усуває ризиків і не робить морські перевезення безпечними, але дозволяє підтримувати потік нафти навіть у надзвичайно нестабільних умовах.
Водночас збільшення кількості суден, вимкнені транспондери та приховані перевантаження демонструють, наскільки крихкою стала система глобальних енергетичних поставок. Поки нафта продовжує надходити на ринок, світ може не відчувати повного масштабу проблеми. Але достатньо кількох великих атак або серйозного перекриття маршруту — і ця прихована система може опинитися під величезним тиском.
Те, що сьогодні виглядає як ефективний спосіб підтримати експорт, водночас є ознакою нової реальності: світова торгівля нафтою дедалі більше залежить від військової безпеки морських шляхів, супутникового стеження та здатності перевізників працювати там, де звичайна логістика вже перестала бути надійною.
