Україна наразі не стикається з дефіцитом основних продуктів харчування, попри серйозні удари по логістичній інфраструктурі. Уряд запевняє, що продовольчий ринок продовжує працювати, а наявних запасів достатньо для забезпечення населення. Водночас знищення великих розподільчих центрів створює серйозну проблему, яку доведеться вирішувати найближчим часом.
Про це заявив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами. За його словами, проведений аналіз балансів основних видів продукції не демонструє ознак дефіциту.
«Якогось дефіциту продовольства в Україні немає», — зазначив міністр, додавши, що проблеми все ж виникають із логістичними маршрутами. Частина ланцюгів постачання тимчасово порушена, однак це поки не призвело до нестачі продуктів на внутрішньому ринку.
Для українців ця заява має особливе значення, адже будь-які перебої з доставкою продуктів швидко відображаються не лише на наявності товарів у магазинах, а й на їхній вартості.
Чому після ударів по складах продуктів поки вистачає
Знищення розподільчих центрів саме по собі не означає, що продовольство зникає з країни. Проблема полягає насамперед у тому, як швидко доставити вже вироблені або імпортовані товари від постачальника до торговельної мережі.
Українська система постачання складається з великої кількості виробників, складів, транспортних компаній, оптових баз та магазинів. Якщо один із великих вузлів виходить із ладу, навантаження автоматично переходить на інші об'єкти.
Саме це зараз і відбувається.
За словами Висоцького, уряд шукає можливості для компенсації втрачених логістичних потужностей. Розглядається використання державних та комунальних об'єктів, які можна переобладнати або залучити для зберігання та розподілу продукції.
Ще один варіант — так звана логістика «з коліс». Її суть полягає в тому, щоб мінімізувати тривале зберігання товарів на великих складах. Продукція може практично одразу переміщуватися від виробника чи постачальника до магазинів і кінцевого споживача.
Такий підхід дозволяє зменшити залежність від великих розподільчих центрів, хоча й вимагає значно більшої організації транспортних потоків.
Скільки логістичних потужностей вдасться відновити
За оцінкою міністра, приблизно 30–40% втрачених потужностей можна відносно швидко замінити, релокувати або відновити.
Це важливий показник, але він не означає, що проблему вже вирішено. Великі логістичні комплекси — це не просто приміщення зі стелажами. Вони потребують холодильного обладнання, систем сортування, навантажувальної техніки, електропостачання, охорони, транспорту та персоналу.
Тому повністю компенсувати втрати за короткий термін надзвичайно складно.
Показовими є оцінки Forbes Ukraine, згідно з якими загальна площа знищених логістичних приміщень українського бізнесу становить близько 400 тисяч квадратних метрів. Для наочності це приблизно 56 футбольних полів.
За кожним таким об'єктом стоїть не лише бетонна будівля, а ціла система постачання, яка забезпечувала рух товарів між виробниками та магазинами.
Чи подорожчають продукти
Ще одне питання, яке найбільше хвилює українців, — чи призведуть проблеми з логістикою до різкого зростання цін.
Тарас Висоцький повідомив, що Міністерство аграрної політики проводить щотижневий моніторинг цін. За попередніми даними, різких змін вартості основних продуктів харчування наразі не зафіксовано, зокрема в Києві.
Це означає, що проблеми з логістикою поки що не переросли у масштабний ціновий шок.
Однак ситуація залишається динамічною. Якщо знищені логістичні центри не вдасться достатньо швидко замінити, транспортні витрати можуть зрости. Бізнесу доведеться використовувати довші маршрути, додаткові склади та більше транспортних ресурсів. Усе це потенційно може закладатися у кінцеву ціну товару.
Тому відсутність дефіциту сьогодні не означає, що ринок можна вважати повністю захищеним від майбутніх проблем.
Українська продовольча система знову проходить випробування
Попри масштабні пошкодження інфраструктури, український продовольчий сектор продовжує працювати. Виробництво не зупинилося, основні товарні баланси залишаються достатніми, а уряд намагається перебудувати логістику під нові умови.
Це важлива відмінність між дефіцитом і логістичною кризою. Продукти можуть фізично бути в країні, але виникнуть труднощі з їх доставкою до конкретного міста чи магазину. Якщо такі проблеми вирішуються досить швидко, полиці магазинів продовжують залишатися заповненими.
Найближчі місяці покажуть, наскільки ефективно Україна зможе замінити втрачені розподільчі центри.
Поки що головний сигнал для споживачів залишається позитивним: основних продуктів харчування в Україні достатньо, а ознак масштабного дефіциту уряд не бачить.
Водночас знищення сотень тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури нагадує, наскільки крихкою може бути система, яка щодня забезпечує мільйони людей найнеобхіднішим. Тому головне завдання зараз — не допустити, щоб тимчасові перебої з доставкою перетворилися на системну проблему для продовольчого ринку.
