Росія відхилила пропозицію Туреччини щодо запровадження мораторію на бойові дії в Чорному морі. Ініціатива мала б стати спробою хоча б частково зупинити атаки на судна та знизити ризики для цивільного судноплавства. Однак у Москві заявили, що не бачать сенсу повертатися до моделі, яка діяла у 2022–2023 роках.
Таким чином, навіть можливість обмеженого припинення бойових дій на одному з найбільш небезпечних напрямків поки не отримала підтримки Росії. Це особливо важливо на тлі останніх атак на торгові судна та портову інфраструктуру, які дедалі сильніше впливають на безпеку морських перевезень.
Що запропонувала Туреччина
Ідеться про можливе припинення ударів у Чорному морі, зокрема по торговельних суднах. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан раніше заявив, що Анкара закликала Україну та Росію створити механізм для запровадження такого мораторію.
За словами Фідана, відповідна ініціатива спочатку була запропонована Україною, після чого Туреччина передала її російській стороні та очікувала на відповідь. Особливе занепокоєння Анкари пов’язане з тим, що серед суден, які зазнають атак, є турецькі кораблі або судна з громадянами Туреччини серед екіпажів.
Тепер відповідь Москви фактично пролунала.
Представниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не вважає доцільним повертатися до «Чорноморської ініціативи» зразка 2022–2023 років.
Водночас вона стверджує, що офіційного формалізованого звернення Туреччини через дипломатичні канали Москва нібито не отримувала. Це створює певну дипломатичну колізію: Анкара заявляє про передачу пропозицій, тоді як Москва ставить під сумнів факт отримання офіційного документа.
Чому Москва не хоче повертатися до старого формату
У російському МЗС пояснюють відмову тим, що попередня домовленість, на думку Москви, передбачала взаємні кроки. Захарова заявила, що Росія нібито виконала свою частину домовленостей, а аналогічних дій з боку України не відбулося.
Саме тому Кремль не демонструє готовності просто відновити колишню модель.
Однак нинішня ситуація принципово відрізняється від 2022 року. Чорне море стало важливим напрямком взаємних ударів, а торговельні маршрути дедалі частіше опиняються в зоні небезпеки.
Для України морське судноплавство має величезне економічне значення. Через порти проходять значні обсяги експорту, зокрема зерна та іншої сільськогосподарської продукції. Будь-яке тривале обмеження роботи морських шляхів створює додаткові витрати для бізнесу та може впливати на міжнародні ціни на продовольство.
Лавров звинуватив Україну в ескалації
Глава МЗС РФ Сергій Лавров зайняв ще жорсткішу позицію. Він заявив, що Росія нібито не була стороною, яка почала нинішню морську ескалацію.
У своїх заявах Лавров послався на атаки українських безпілотників по танкерах, суховантажах та інших суднах, а також на удари по об’єктах Каспійського трубопровідного консорціуму.
Водночас російський міністр звинуватив Туреччину та США у недостатньо жорсткій реакції на дії України. Такі заяви вкладаються в загальну позицію Москви, яка намагається представити нинішні удари як відповідь на дії Києва.
У результаті сторони фактично говорять про одні й ті самі події з протилежних позицій: кожна називає власні удари відповіддю, а відповідальність за загострення покладає на іншу сторону.
Чому перемир’я на морі настільки важливе
Чорне море давно перестало бути лише регіональним питанням. Тут перетинаються військові інтереси, міжнародна торгівля, енергетика та продовольча безпека.
Торговельні судна потребують передбачуваних маршрутів. Якщо ризик атак зростає, збільшується вартість страхування, перевізники можуть відмовлятися від небезпечних маршрутів, а компаніям доводиться шукати складніші та дорожчі альтернативи.
Особливо важливим залишається зерновий експорт. Україна є одним із великих постачальників сільськогосподарської продукції на світовий ринок, тому проблеми з морськими перевезеннями можуть мати наслідки далеко за межами регіону.
Саме тому турецька ініціатива має значення не лише для України та Росії. Вона стосується безпеки міжнародної торгівлі та стабільності продовольчих ринків.
Удари тривають, поки дипломати говорять про перемир’я
На тлі дипломатичних заяв бойові дії продовжуються.
Українські Сили оборони атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області Росії. За повідомленнями української сторони, було уражено виробничий комплекс «НОВАТЕК-Усть-Луга», який займається переробкою газового конденсату. Також повідомлялося про пошкодження двох установок і пожежу.
Одночасно Росія продовжує завдавати ударів по українських містах.
У Краматорську російська авіабомба зруйнувала частину багатоповерхового будинку. За наведеними даними, загинула одна людина, ще 16 отримали поранення.
Президент України Володимир Зеленський також повідомляв про загибель двох людей, серед яких дитина, у Степанівці Сумської області. У Смілі після удару безпілотника по дев’ятиповерховому будинку були поранені п’ятеро людей.
Усе це демонструє головну проблему нинішньої ситуації: дипломатичні ініціативи з’являються одночасно з новими ударами, а кожна атака ще більше ускладнює можливість домовитися.
Чи є шанс на морське перемир’я
Для реального припинення бойових дій на морі недостатньо просто оголосити про мораторій. Сторонам доведеться визначити, які судна вважаються цивільними, які маршрути мають бути захищені, хто контролюватиме виконання домовленостей і як фіксуватимуться порушення.
Без зрозумілого механізму контролю будь-яка угода ризикує швидко перетворитися на новий обмін звинуваченнями.
Поки Москва публічно не демонструє готовності підтримати турецьку ініціативу. Навпаки, російські представники ставлять під сумнів сам факт отримання офіційної пропозиції.
Для Анкари це серйозний дипломатичний виклик. Туреччина намагається зберегти роль посередника та одночасно не допустити подальшого загострення в Чорному морі, яке має безпосереднє значення і для її безпеки, і для економіки.
Поки ж замість припинення вогню сторони продовжують обмінюватися ударами та звинуваченнями.
Тому ідея морського перемир’я залишається важливою, але надзвичайно крихкою можливістю. Якщо домовитися хоча б про базові правила безпеки судноплавства не вдасться, Чорне море й надалі залишатиметься зоною підвищеного ризику для цивільних і військових суден, а наслідки цієї нестабільності відчуватимуть не лише Україна та Росія, а й міжнародна торгівля.
