Зима 2026–2027 років може стати серйозним випробуванням для української енергосистеми. Навіть за умови проведення ремонтів та підготовки генерації до холодів повністю виключити тривалі відключення електроенергії не вдасться. Особливо вразливими залишаються регіони, де енергетична інфраструктура вже зазнавала значних пошкоджень або не має достатніх можливостей для передачі електроенергії з інших частин країни.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук попереджає: за реалістичного сценарію окремі споживачі можуть залишатися без електрики близько 12 годин на добу. Причому найбільші проблеми можуть виникати саме тоді, коли електроенергія потрібна людям найбільше — вранці та ввечері.
За його словами, вночі ситуація може бути дещо кращою, оскільки навантаження на енергосистему традиційно зменшується. Водночас під час ранкових та вечірніх піків споживання електроенергії може не вистачати.
Які регіони опинилися в зоні найбільшого ризику
Експерт називає одразу кілька областей та великих міст, де ризик тривалих перебоїв залишається особливо високим.
Серед них — Київ і Київська область, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Одеський регіон, Запоріжжя та Дніпро. Окремо він виділяє Львівщину, яка також може зіткнутися з проблемами у разі пошкодження енергетичних об'єктів.
Причина вразливості цих регіонів різна. Десь проблема пов'язана з пошкодженою генерацією та мережами, десь — із недостатньою пропускною здатністю підстанцій. Водночас у прифронтових та інших потенційно небезпечних регіонах додатковим фактором залишається ризик нових ударів по енергетичній інфраструктурі.
Для звичайних споживачів це означає просту, але дуже неприємну річ: навіть наявність електроенергії в країні загалом не гарантує, що вона буде доступною в конкретному будинку чи місті.
Київ може опинитися серед найбільш проблемних міст
Особливу увагу Юрій Корольчук звертає на столицю. За його словами, проблеми київської енергосистеми накопичувалися протягом останніх років і досі повністю не вирішені.
Одним із ключових слабких місць залишаються теплоелектроцентралі та підстанції. Навіть якщо в західних областях буде достатньо доступної генерації, виникає інша проблема — доставити необхідний обсяг електроенергії до столиці.
Енергосистема працює як єдиний механізм, але її можливості не безмежні. Пошкодження окремих вузлів або недостатня пропускна здатність мереж можуть створювати так звані вузькі місця. У результаті електроенергія фізично є, але передати її туди, де виник дефіцит, у потрібному обсязі неможливо.
Саме тому Київ може залишатися одним із найбільш складних напрямків під час зимових піків споживання.
Найгірший сценарій — без електрики на добу
Якщо ситуація розвиватиметься за несприятливим сценарієм, тривалість відключень може бути ще більшою.
Корольчук припускає, що в окремих випадках електроенергії може не бути протягом доби. Йдеться передусім про ситуації, коли після пошкодження енергетичних об'єктів необхідно проводити аварійні або масштабні ремонтні роботи.
Це принципово відрізняється від планових стабілізаційних відключень. Коли графік відомий заздалегідь, люди можуть зарядити телефони, набрати воду, приготувати їжу та організувати роботу. Після аварійного пошкодження передбачити точний час відновлення набагато складніше.
Особливо важко це буде для багатоповерхівок, де електроенергія безпосередньо пов'язана з роботою насосів, ліфтів, систем опалення та водопостачання.
В енергетиці готуються до зими
Водночас ситуація не означає, що масштабні відключення вже неминучі. Українська енергосистема готується до нового опалювального сезону, а частина енергоблоків атомних електростанцій проходить планові ремонти.
Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв зазначає, що сезонна ремонтна кампанія енергоблоків АЕС наразі проходить із випередженням графіка. Це важливий фактор, адже атомна генерація залишається основою українського виробництва електроенергії.
Крім того, влада планує змінити підхід до розподілу електроенергії. Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про необхідність ефективніше планувати доступний ресурс для побутових споживачів.
Кабінет міністрів уже ухвалив рішення, відповідно до якого переліки критично важливих об'єктів формуватимуть окремо для зимового та літнього періодів. Це має дозволити точніше враховувати сезонні потреби енергосистеми та не створювати зайвого навантаження на споживачів.
Чи буде зима зі світлом — залежатиме від кількох факторів
Підсумковий сценарій поки що неможливо визначити наперед. Він залежатиме від стану генерації, ремонтів, можливостей передачі електроенергії між регіонами, температури взимку та, найважливіше, від того, наскільки сильно буде пошкоджена енергетична інфраструктура.
Саме останній фактор залишається найбільш непередбачуваним.
Якщо енергетика витримає зимове навантаження, ремонтні роботи завершаться вчасно, а нових масштабних пошкоджень не буде, ситуація може виявитися значно кращою за найгірші прогнози. Але українцям у найбільш вразливих регіонах варто враховувати й інший сценарій.
Минулої зими в деяких містах електроенергія подавалася лише кілька годин на добу. Цієї зими ризик повторення подібних ситуацій залишається реальним.
І головний виклик полягає не просто у відсутності світла. Разом з електроенергією можуть зникати опалення, вода, мобільний зв'язок, робота магазинів, банків та транспорту. Саме тому підготовка до зими для мільйонів українців — це вже не питання комфорту, а питання стійкості всієї країни.
