Україна почала готувати новий комплекс заходів, який має допомогти економіці та критичній інфраструктурі вистояти під час зимового періоду. На тлі постійних атак по енергетиці, цифровій інфраструктурі та логістичних об'єктах держава і бізнес намагаються заздалегідь визначити слабкі місця та знайти рішення, які дозволять підприємствам і державним сервісам працювати навіть за найскладніших сценаріїв.
Перший великий раунд обговорень провела Федерація роботодавців України. До діалогу долучилися представники енергетичного сектору, місцевого самоврядування, телекомунікацій, торгівлі та інших важливих для економіки галузей. Головна ідея зустрічі — підготовка не окремих заходів для кожної сфери, а узгодженої системи дій, яка дозволить швидше реагувати на перебої та пошкодження.
Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов зазначив, що учасникам вдалося сформувати низку практичних пропозицій. Серед них — розвиток українського виробництва енергетичного обладнання, зняття зайвих обмежень для використання когенерації громадами, доступне кредитування для торговельного бізнесу та спільне використання пасивної телекомунікаційної інфраструктури.
Особливе місце в обговоренні посіла енергетика. Саме стабільність електропостачання стане одним із головних факторів, від якого залежатиме робота підприємств, магазинів, лікарень, комунальних служб і державних установ у зимові місяці.
Очільник НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив, що компанії вдалося відновити можливості передавання електроенергії. Однак це не означає, що всі ризики залишилися позаду. Енергосистема й надалі потребує критично важливого обладнання, а також реалізації проєктів, спрямованих на фізичний захист підстанцій.
Одночасно бізнес закликають не покладатися виключно на централізовану енергосистему. Підприємствам рекомендують інвестувати у власну генерацію, яка може стати своєрідною страховкою під час пікових навантажень або аварійних відключень.
Для громад проблема має ще ширший масштаб. За словами представниці Асоціації міст України Оксани Продан, місцева влада змушена готуватися до опалювального сезону паралельно з постійним відновленням пошкоджених об'єктів.
Одним із ключових рішень може стати розширення можливостей для використання когенерації. Такі установки дозволяють одночасно виробляти електроенергію та тепло, що особливо важливо для міст, які прагнуть зменшити залежність від централізованої генерації. У разі пошкодження великих енергетичних об'єктів локальна генерація може допомогти громадам зберегти хоча б базові послуги.
Окремим викликом залишається забезпечення паливом прифронтових територій. Через пошкодження мережі автозаправних станцій окремі громади можуть зіткнутися з труднощами під час постачання пального. А взимку це питання стає критичним, адже паливо необхідне не лише для транспорту, а й для роботи генераторів, аварійних служб та об'єктів критичної інфраструктури.
Не менш вразливою залишається торгівля. Ритейлери попереджають про ризики, пов'язані з ударами по складах та іншій логістичній інфраструктурі. Пошкодження великих складських комплексів може створити проблеми не тільки для окремих компаній, а й для постачання продовольства та товарів першої необхідності.
Виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська заявила, що торговельна галузь розраховує на запровадження доступного кредитування та механізмів страхування воєнних ризиків. За таких умов бізнес зможе швидше відновлювати пошкоджені об'єкти та створювати резерви для безперебійної роботи.
Ще один важливий напрям — телекомунікації. Під час масштабних відключень мобільний зв'язок та інтернет стають фактично критичною інфраструктурою. Без них складно працювати державним службам, бізнесу, банкам і навіть системам оповіщення.
Технічний директор «Київстару» Володимир Лутченко повідомив про інвестиції компанії у розмірі 5,6 млрд грн та закупівлю 10 тисяч генераторів. Водночас він звернув увагу на проблему, яка часто залишається менш помітною, ніж дефіцит техніки, — нестачу інженерів.
Під час масштабних блекаутів одночасно виникає велика кількість аварій, які необхідно оперативно усувати. Якщо фахівців недостатньо, навіть наявність генераторів та резервного обладнання не гарантує швидкого відновлення роботи мереж.
Саме тому учасники зустрічі запропонували ширше застосовувати шерінг телекомунікаційних веж. Такий підхід уже використовується в багатьох країнах Європейського Союзу та дозволяє операторам спільно використовувати пасивну інфраструктуру. Це може скоротити витрати, зменшити кількість необхідного обладнання та раціональніше розподілити обмежені інженерні ресурси.
Таким чином, підготовка України до зими поступово виходить за межі традиційної підготовки енергосистеми. Йдеться про створення комплексної моделі стійкості, у якій електроенергія, тепло, пальне, зв'язок, логістика та фінансова підтримка бізнесу мають працювати як єдиний механізм.
Федерація роботодавців України планує продовжити діалог. Наступні обговорення будуть присвячені логістиці, аграрному сектору та роботі підприємств на прифронтових територіях.
Для України це вже не питання комфорту. Здатність економіки працювати під час зимових криз безпосередньо впливає на стійкість держави. І чим раніше слабкі місця системи будуть перетворені на конкретні плани дій, тим менше шансів, що черговий масштабний удар по інфраструктурі зможе паралізувати життя країни.
